Лінгвістична енциклопедія

Азербайджанська

Азербайджанська мова (самоназва آذربايجانجا ديلي / Azərbaycan dili / Азәрбајҹан дили) належить до тюркських мов і нараховує близько 31 мільйона носіїв, що проживають переважно в Азербайджані, Ірані, Іраку, Грузії, Вірменії, Туреччині, Сирії та Росії. Існує два основні варіанти азербайджанської мови: північна азербайджанська і південна азербайджанська. На північному азербайджанському діалекті розмовляє близько 6 мільйонів людей в Азербайджані, 160 000 людей у Вірменії, 285 000 людей у Грузії та 112 000 людей у Дагестані. Південний азербайджанський діалект нараховує близько 23,5 мільйонів носіїв в Ірані, 530 000 – у Туреччині, 300 000 – в Іраку, 30 000 – у Сирії, і невелика кількість – в Афганістані. Азербайджанська мова відома також під назвами азері, азарі, азері турецька, азербайджанська турецька.

На території Азербайджану арабське письмо почали використовувати з VII ст., і тривало це до 1920-х рр. Протягом цього періоду використовувалися три різні версії арабського письма: 28-буквений арабський алфавіт, 32-буквений персидсько-арабський алфавіт і 33-буквений тюркський арабський алфавіт. Ідеально жоден з них не підходив для письма азербайджанською мовою. У зв’язку із цим пропонувалися різні реформи, особливо наприкінці XIX і початку XX ст.

В Ірані для письма азербайджанською мовою завжди використовувався варіант арабського письма.

Арабська в’язь для азербайджанської мови

Арабський азербайджанський

Латинський алфавіт для азербайджанської мови (редакція 1929 року)

В 1929 році латинський алфавіт, відомий під назвою яналіф (Yanalif) (новий алфавіт), був затверджений для письма азербайджанською мовою в північній частині Азербайджану. Фактично це була спроба радянської влади зменшити вплив ісламу в тюркських республіках, які всі без винятку до 1929 року використовували арабське письмо.

Азербайджанський 1929

Кириличний алфавіт для азербайджанської мови (Азәрбајҹан әлифбасы)

В 1939 році кириличний алфавіт був затверджений Сталіним і використовувався до 1991 року. Сталін прагнув перешкодити контактам між тюркськими республіками і Туреччиною. Його турбувала можливість розвитку союзів, які могли б підірвати владу Радянського Союзу.

Кирилиця для азербайджанської мови

Латинський алфавіт для азербайджанської мови (редакція 1991 року)

Одержавши незалежність в 1991 році, Азербайджан повернувся до латинського алфавіту, який дещо відрізнявся від редакції, яку використовували раніше в 1929-1939 рр. Цей перехід викликав значну плутанину і хронічний дефіцит обладнання для другу і шрифтів, які могли використовуватися для письма за допомогою нового алфавіту. На щастя, латинський алфавіт, який використовувався для письма турецькою мовою, дуже схожий на азербайджанський, тому турецьке обладнання для друку користувалося більшим попитом. Головну складність у новому алфавіті представляла літера, відома під назвою «шва» у вигляді перевернутої літери «е», оскільки жодна інша мова її не використовує. Деякі люди пишуть «æ», якщо неможливо написати букву шва.

Азербайджанська 1991

Латинський алфавіт для азербайджанської мови (Azərbaycan əlifbası) – редакція 1992 року

16 травня 1992 року латинський алфавіт для азербайджанської мови був трохи змінений – літеру «ä» замінили літерою «ə», а також був змінений порядок літер.

Азербайджанський 1992



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Linguapedia

Linguapedia