Дні тижня різними мовами світу
Походження назв днів тижня
Назви днів тижня у різних мовах можуть класифікуватися як назви, що базуються на числах, і назви, що походять від назв планет. Назви одного або декількох днів могли сформуватися по релігійних причинах. Наприклад, неділю часто називали “Днем Господа‘, а суботу часто називали Днем Відпочинку “Шаббат” або “день прання” у країнах Північної Європи. Назви днів у числовому вираженні можуть зв’язувати Неділю з першим днем на івриті, арабською і португальською мовами, або Понеділок з першим днем у китайській і слов’янських мовах.
Планетарні назви для днів тижня походять від назв Сонця, Місяця і п’яти планет (Марс, Меркурій, Юпітер, Венера і Сатурн), кожна з яких символізувала греко-римського бога. Германські мови, включаючи англійську, замінили германських богів схожими за характеристиками римських богів.
Англійські назви днів тижня походять від англосаксонських богів, пов’язаних з язичеськими віруваннями англосаксів. Виключенням є субота (Saturday), яка отримала свою назву від римського бога Сатурна. Більшість регіонів, у яких переважають германські мови, застосовували схожий спосіб найменування, більшість їх днів тижня названі на честь скандинавсько-германських богів.
Англійські назви днів тижня
Дні тижня в англійській мові – частина астрологічної традиції назви днів тижня на честь Сонця (Sun), Місяця (Moon), і п’яти планет. Сатурн (Saturn) добре проглядається у назві суботи (Saturday). В англійській мові були обрані назви скандинавсько-германських богів, які не належали до таких планет, а вважалися аналогами римських богів, які, як вважалося, правили цими планетами. Наприклад, п’ятниця (Friday) названа на честь германської богині любові Фрейї (Freya), яка була аналогом римської богині любові Венери, і асоціювалася із планетою Венерою
Неділя (Sunday)
Назва походить від давньоанглійського слова Sunnandæg, що означає “День Сонця“. Це переклад латинської фрази Dies Solis. Англійська, як і багато германських мов, зберегли споконвічні язичеські асоціації назви цього дня. Багато інших європейських мов, у тому числі усі романські мови, змінили назву неділі на еквівалент “День Господа” (що церковною латинською мовою звучить Dies Dominica). В іспанській і португальській мові – Domingo, у французькій – Dimanche, в румунській Duminică, італійській – Domenica.
Понеділок (Monday)
Назва походить від давньоанглійського слова Mōnandæg, яке означає “День Місяця”. Найімовірніше це переклад латинської назви Dies Lunae. У французькій Lundi, іспанській Lunes, румунській Luni, італійській Lunedì.
Вівторок (Tuesday)
Назва походить від давньоанглійського слова Tiwesdæg, яке означає “День Бога Тюра або Тіра”. Тюр або Тір (давньоанглійською Tiw, Tew або Tiu) був богом військової доблесті в германо-скандинавській міфології. Назва дня базується на латинській Dies Martis, “День Марса” (римський Бог Війни); У французькій Mardi, іспанській Martes, румунській Marţi, італійській Martedì.
Середа (Wednesday)
Назва від давньоанглійського слова Wōdnesdæg, яке означає день германського бога Одіна, який був верховним богом у германо-скандинавській міфології, і найважливішим богом англосаксів (та інших народів) в Англії до сьомого століття. Назва базується на латинській Dies Mercurii, “День Меркурія”; у французькій Mercredi, іспанській Miércoles, румунській Miercuri, італійській Mercoledì. Зв’язок між Меркурієм і Одіном найбільш надуманий, ніж інші назви. Звичайним поясненням є те, що і Одін, і Меркурій вважалися проводирями душ у своїх міфологіях. Також, у древньоскандинавському міфі, Одін, подібно Меркурію, асоціюється з поетичною і музичною наснагою. У німецькій мові, цей день називається Mittwoch (середина тижня). У фінській мові теж саме keskiviikko (keski = середина, viikko = тиждень).
Четвер (Thursday)
Назва походить від давньоанглійського слова Þūnresdæg, яке означає день Þunor, загальновідомого в сучасній англійській мові як Тор (Thor), бог грому в скандинавсько-германській міфології. Назва базується на латинській Dies Iovis, “День Юпітера”; французькою Jeudi, іспанською Jueves, румунською Joi, італійською Giovedì. У римському пантеоні, Юпітер був головним богом, який захопив свою владу громовою стрілою.
П’ятниця (Friday)
Назва походить від давньоанглійського слова Frigedæg, яке означає день Фриги (Frige), германська богиня краси. Назва базується на латинській Dies Veneris, “День Венери”; французькою Vendredi, іспанською Viernes, румунською Vineri, італійською Venerdì. Венера була римською богинею кохання.
Субота (Saturday)
Це єдиний день тижня, який зберіг римське походження в англійській мові, названий на честь римського бога Сатурна. Оригінальна англосаксонська назва Sæturnesdæg. У латинській мові – Dies Saturni, “День Сатурна”. Але, французькою Samedi, іспанською та португальськоою Sábado, румунською Sâmbătă, італійською Sabato. Походять від Sabbata Dies (День Шаббат) від єврейського Shabath, “День Відпочинку”.
Перший день тижня
В англомовних країнах тиждень починається або з неділі, або з понеділка. Більшість ділових і соціальних календарів у Великобританії, США, Канаді та Австралії відзначають понеділок першим днем тижня, однак у Південній Африці і Південній Америці, понеділок вважається першим днем робочого тижня. Неділя була першим днем астрологічного тижня, иудейського тижня і тижня церковної латині першого тисячоріччя.
За єврейською і християнською традицією, першим днем семиденного тижня є Неділя. Згідно з Біблією, Господь створив Землю за шість днів, а на сьомий день відпочивав, Шаббат, тобто Субота. Тому неділя вважається першим днем тижня, а субота була священною для святкувань і відпочинку. Після прийняття тижня в ранньохристиянській Європі, неділя залишилася першим днем тижня, але поступово змістила суботу, і стала Днем Господа.
Відмінності видно з назв днів у деяких мовах — на івриті, арабською, грецькою, португальською деякі дні просто називаються з використанням цифр, починаючи з неділі, тобто понеділок називається “Другим днем”. В інших мовах, наприклад, слов’янських, дні також названі на основі порядкових числівників, але починаються з понеділка, де вівторок – “Другий день”. Згідно з іншими поясненнями, дні з понеділка по п’ятницю в слов’янських мовах пронумеровані не у порядку їх знаходження в тижні, а по їх віддаленості від неділі, особливо, якщо враховувати, що середа “День посередині тижня”, що можливо лише, якщо неділя – це перший день тижня.
У широкому використанні в більшості країн Європи, Південної Америки і деяких країнах Азії, понеділок вважається першим днем робочого тижня, а також у буквальному значенні названий так у Китайській Мандаринській (星期一 [xīngqí yī]) і Литовській (pirmadienis).
У Юліанському ій Грегоріанському календарях, день триває від опівночі до опівночі. Однак, у єврейському і мусульманському календарях дні тривають від заходу сонця до заходу сонця. Таким чином, єврейське shabath настає також, коли заходить сонце в п’ятницю і триває до суботи, а перший день у мусульманському календарі, yaum al-ahad, починається в суботу після заходу сонця і триває до заходу в неділю.