Іспанська мова – це найбільш популярна мова романської групи, що підтверджується кількістю носіїв мови і кількістю країн, у яких іспанська мова домінує. Крім того, що цією мовою розмовляють в Іспанії, іспанська мова є державною мовою у всіх країнах Південної Америки (за винятком Бразилії і Гайани), у шести республіках Центральної Америки, а також у Мексиці, Домініканській Республіці, Пуерто-Ріко і на Кубі. Крім того, іспанська мова використовується у деяких частинах Марокко, Екваторіальній Гвінеї і на західному узбережжі Африки. У США іспанською мовою розмовляють у Техасі, Нью-Мексико (там ця мова є однією з державних), Аризоні та Каліфорнії, Нью-Йорку (де іспанською розмовляє значна частина пуерто-ріканського населення), а з недавніх пір і на півдні Флориди, де ї використовують вихідці з Куби. Ладіно – різновид іспанської мови – використовується в Туреччині та Ізраїлі нащадками євреїв, які були вигнані з Іспанії в 1492 році. В остаточному підсумку, налічується близько 350 мільйонів носіїв іспанської мови.
Як і слід було сподіватися, вимова та вживання слів іспанської мови варіюється залежно від країни, але регіональні відмінності не настільки істотні, щоб іспанська мова була незрозумілою для людей з різних областей. Первісною формою іспанської мови вважається кастильський діалект, який спочатку був одним з діалектів, що з’явилися на основі латинської мови після римського завоювання Іспанії в III ст. Після розпаду Римської Імперії в Іспанію вторглись вестготи, а в VIII ст. майже всю територію Іспанії, крім крайньої північної частини півострова, завоювали арабомовні маври. У період реконкісти Кастилія, незалежне королівство, проявило ініціативу, і до того моменту, коли Іспанія об’єдналася, кастильський діалект уже став основним. У наступні роки кастильська (іспанська) мова стала мовою величезної імперії Нового Світу.
В основному, лексичний склад іспанської мови має латинське походження, хоча багато слів помітно відрізняються від своїх французьких та італійських аналогів. Слова, що починаються на літеру «f» в інших мовах романської групи, в іспанській мові часто починаються на «h», наприклад, hijo – син, hilo – нитка. Мавританський вплив можна простежити в словах, що починаються на al-, наприклад, algodon – бавовна, alfombra – килимок, almohada – подушка, alfiler – шпилька
Іспанською мовою розмовляють у таких країнах, як: Аргентина, Аруба, Беліз (Британський Гондурас), Болівія, Чилі, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Домініканська Республіка, Еквадор, Ель-Сальвадор, Екваторіальна Гвінея, Галапагоські острови, Гібралтар, Гватемала, Гондурас, Мексика, Марокко, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Пуерто-Ріко, Іспанія, Федерація Сент-Кітс і Невіс, США, Уругвай, Венесуела, Віргінські острови.
Мовна сім’я
Сім’я: Індоєвропейська
Група: Романська
Знак питання і знак оклику: В іспанській мові використовуються перевернуті знаки питання і оклику ¿ і ¡, які можуть стояти на початку речення або в середині.
Система мір: Єдина офіційно прийнята система мір – метрична. Імперіальні одиниці виміру повинні конвертуватися в метричні. Проте, у деяких випадках можуть використовуватися дюйми (наприклад, для позначення розміру екрану).
Час: В Іспанії використовується 24-годинне шкала часу, наприклад, 10.00/15.00.
Дата: Формат дати – 25/08/99 або 25-08-99. В іспанській мові використовується десяткова кома (3,7%) і крапка після 999 (16.000).
Граматичний рід: В іспанській мові розрізняють чоловічий і жіночий рід. Граматичний рід поширюється на іменники, прикметники, артиклі, вказівні і присвійні займенники, але не впливає на граматичну форму дієслів, наприклад, Esta cansada (Вона втомилася), Esta cansado (Він втомився).
Множина: Множина утворюється додаванням закінчення “-s” до слів, які закінчуються на голосний, і додаванням закінчення“-os” або “-es” до слів, які закінчуються на приголосний. Проте, це регулюється певними правилами.
Однобуквені слова: Слова, що складаються з однієї літери, містять а, е (заміняє «y» (= і) перед словом, що починаються на «i»), o, u (заміняє «o» (= або) перед словом, що починаються на «o»).
Застосування великих літер: Великі літери використовуються на початку речень або для власних імен. На відміну від англійської мови, слова, що позначають дні тижня, місяці, мови, національності, керівні посади (наприклад, gerente general), пишуться з маленької літери.
Подвійні приголосні: В іспанській мові використовуються лише такі групи подвійних приголосних: cc, ll, nn, rr.
Поділ слів по складам: У звичайному тексті краще не розбивати слова по складам для переносу на інший рядок, а використовувати цей спосіб лише у випадку обмежених текстових рамок, колонок і т.п. Проте, якщо це дуже потрібно, приголосна, що стоїть між двома голосними, при переносі приєднується до другої голосної. Два приголосні можна розділити при переносі. Приклади: in-novador, ten-sion, ac-ceso. Проте, є виключення для наступних груп приголосних: pr, pl, br, bl, fr, fl, tr, dr, cr, cl, gr, rr, ll, ch (наприклад,ca-ble, ma-cro, I-rracional). У випадку із трьома приголосними, перші дві літери залишаються з попередньої голосної, а третя переноситься разом з наступною голосною (наприклад, trans-por-te), за винятком вищезгаданих груп приголосних, у випадку з якими перша літера залишиться з попередньою голосною, а друга і третя – перенесуться разом з наступною голосною (наприклад, im-presora, des-truir).
Поділу по складах слід уникати: Між двома голосними. Рекомендується, щоб в останньому рядку абзацу залишалося більше чотирьох символів (з розділовими знаками включно).
Форми Tu і Usted: В іспанській мові функціонує неформальний займенник tu (ти), що використовується для звертання до друзів і людей, які молодші за віком, і офіційна форма usted (Ви), яка використовується в спілкуванні зі старшими або незнайомими людьми. Дієслова, що використовуються із займенником tu, відмінюються в другій особі. Для ввічливої форми usted дієслова відмінюються в третій особі.
Ser або Estar: В іспанській мові два дієслова мають значення «бути»: ser та estar. Зазвичай, «ser» виражає незмінний стан, наприклад, Soyalto (Я високий) або Somosde Argentina (Ми з Аргентини). «Estar» виражає тимчасовий стан, наприклад, Estoycansado (Я утомлений) або Lacalleesta mojada (На вулиці мокро).