Датська

Датська (данська) мова (датс. dansk) належить до північногерманьских (скандинавських) мов і нараховує близько 5,5 млн. носіїв у Данії, а також Гренландії, Німеччині, Норвегії, Швеції, Канаді, ОАЕ та США. Датська мова використовувалася у якості офіційної мови в Норвегії приблизно до 1830 р., а в Ісландії – до 1944 р. Сьогодні датська мова – це основна іноземна мова, яку вивчають в Ісландії.

У період Середньовіччя датська мова перебувала під сильним впливом нижньонімецьких діалектів, протягом XVII ст. запозичила велику кількість слів з французької мови, а починаючи з XIX ст. у ній почала з’являтися лексика англійського походження.

Першим твором датської літератури стала хроніка Gesta Danorum («Діяння данів»), написана Саксоном Грамматиком на латині в 1200 р. Хроніка містить історію Данії аж до 1186 р. і датські варіанти (з точки зору християнства) скандинавських міфів і саг, включаючи саму ранню версію історії Гамлета.

Літературна датська мова почала використовуватися з XVI ст. В 1514 р. Крістіан Педерсен опублікував датську версію хроніки Gesta Danorum, яка надалі мала вплив на датську літературу. Також, в 1531 р. Педерсен опублікував перший переклад Нового Завіту датською мовою.

Алфавіт датської мови (dansk alfabet)

A a B b C c D d E e F f G g H h I i J j
a be se de e æf ge i jåd
K k L l M m N n O o P p Q q R r S s T t
æl æm æn o pe ku ær æs te
U u V v W w X x Y y Z z Æ æ Ø ø Å å
u ve dobbelt-
ve
æks y sæt æ ø å


Літери C, Q, W, X і Z використовуються винятково в запозичених словах. До 1948 р. звук, який зараз передається на письмі як å, мав іншу форму – aa, і його дотепер можна зустріти в деяких географічних назвах, наприклад Aalborg (Ольборг) і Aabenraa (Обенро).

Фонетична транскрипція

Голосні

Голосні датської мови

Приголосні

Приголосні датської мови