Датська (данська) мова (датс. dansk) належить до північногерманьских (скандинавських) мов і нараховує близько 5,5 млн. носіїв у Данії, а також Гренландії, Німеччині, Норвегії, Швеції, Канаді, ОАЕ та США. Датська мова використовувалася у якості офіційної мови в Норвегії приблизно до 1830 р., а в Ісландії – до 1944 р. Сьогодні датська мова – це основна іноземна мова, яку вивчають в Ісландії.У період Середньовіччя датська мова перебувала під сильним впливом нижньонімецьких діалектів, протягом XVII ст. запозичила велику кількість слів з французької мови, а починаючи з XIX ст. у ній почала з’являтися лексика англійського походження.Першим твором датської літератури стала хроніка Gesta Danorum («Діяння данів»), написана Саксоном Грамматиком на латині в 1200 р. Хроніка містить історію Данії аж до 1186 р. і датські варіанти (з точки зору християнства) скандинавських міфів і саг, включаючи саму ранню версію історії Гамлета.Літературна датська мова почала використовуватися з XVI ст. В 1514 р. Крістіан Педерсен опублікував датську версію хроніки Gesta Danorum, яка надалі мала вплив на датську літературу. Також, в 1531 р. Педерсен опублікував перший переклад Нового Завіту датською мовою.
Алфавіт датської мови (dansk alfabet)
A a
B b
C c
D d
E e
F f
G g
H h
I i
J j
a
be
se
de
e
æf
ge
hå
i
jåd
K k
L l
M m
N n
O o
P p
Q q
R r
S s
T t
kå
æl
æm
æn
o
pe
ku
ær
æs
te
U u
V v
W w
X x
Y y
Z z
Æ æ
Ø ø
Å å
u
ve
dobbelt-
ve
æks
y
sæt
æ
ø
å
Літери C, Q, W, X і Z використовуються винятково в запозичених словах. До 1948 р. звук, який зараз передається на письмі як å, мав іншу форму – aa, і його дотепер можна зустріти в деяких географічних назвах, наприклад Aalborg (Ольборг) і Aabenraa (Обенро).
Приголосні