Мова Чіпевіан або Дене Сулін (Dënesųłıné / ᑌᓀᓱᐠᑦᕄᓀ) належить до північноатабаскської підгрупи мовної сім’ї на-дене і нараховує від 3 000 до 10 000 носіїв, що проживають у Канаді, зокрема на півночі провінцій Манітоба і Саскачеван, на північному сході провінції Альберта, на південному сході Північно-Західних територій і на південному заході Нунавута.
Також мова чіпевіан відома під іншими назвами: Dënesųłıné (ᑌᓀᓱᐠᑦᕄᓀ), Dɛnɛsųłıné (ᑌᓀᓲᒢᕄᓀ), Dëne Yati (ᑌᓀ ᔭᕱ), Dɛnɛ Yati (ᑌᓀ ᔭᕠ) або Dene. Назва «чіпевіан» походить від терміну мовою крі. Французькі місіонери називали цю мову «монтаньє» (Montagnais).
Чіпевіан стала першою атабаскською мовою, з якою європейці зіштовхнулися у 1686 р. у торговельному поселенні Йорк-Фекторі, а також першою, яка була зафіксована у писемній формі. Протягом XVIII ст. розвивався словниковий склад цієї мови.
Мовою чіпевіан розмовляють люди різного віку, у тому числі діти. Крім того, багато представників народу чіпевіан розмовляє також мовою крі. У деяких громадах чіпевіан (наприклад, у Колд Лейк на півночі провінції Альберта) лише населення у віці старше 60 років усе ще добре володіє цією мовою, тому додаються зусилля для її відродження серед молоді за допомогою впровадження програми вивчення цієї мови у місцевих школах.
Існують різні способи для письма мовою чіпевіан з використанням латинського алфавіту і складового письма, розроблені англійськими і французькими місіонерами наприкінці XIX ст. – початку ХХст.