Естремадурська мова

Естремадурська мова (самоназва: estremeñu) належить до романських мов і нараховує кілька сотень тисяч носіїв в Іспанії, зокрема – у північно-західних областях автономного співтовариства Естремадура і прилеглих територій провінції Саламанка. Досить складно встановити точне розмежування між естремадурською мовою та іспанськими діалектами, розповсюдженими в більшій частині Естремадури.

Діалекти

Серед мовної різноманітності Естремадури зазвичай виділяють три основні діалекти: північний, або «верхній» (artu estremeñu), центральний, або «середній» (meyu estremeñu) і південний, або «нижній» (baju estremeñu). Саме північний діалект, розповсюджений на північному заході автономного співтовариства Естремадури і південному заході Саламанки, провінції у складі автономного співтовариства Кастилія та Леон, вважається безпосередньо естремадурською мовою. Центральний і південний варіанти використовуються на іншій частині Естремадури і не дуже відрізняються від стандартної іспанської мови, а тому їх називають іспанськими діалектами щонайменше з XVIII ст.

Північна естремадурська мова використовується також у декількох поселеннях на півдні Саламанки, відома там під назвою palra d’el Rebollal і у наш час є практично вимерлою.

Історія

Після об’єднання Королівств Кастилія та Леону (у так звану Кастильську корону), кастильська мова почала поступово витісняти латинь у якості офіційної мови державних установ, одночасно роблячи давньолеонську мову ознакою бідності і неграмотності. Лише в Астурії, звідки бере початок леонська мова, залишалися люди, що знають іншу мову, відмінну від кастильської. Але й там лише деякі автори використовували її у своїх творах.

Імовірно, саме культурний підйом іспаномовного Університету Саламанки став причиною стрімкої кастилізації східних територій провінції, яка привела до поділу астурійсько-леонських територій між астурійською, леонською та естремадурською мовами у південній частині прадавнього Королівства Леон.

Наприкінці XIX ст. поет Хосе Марія Габриель-І-Галан зробив першу серйозну спробу написати твір естремадурською мовою, яка доти існувала винятково в усній формі. Народившись у Саламанці, Габриель-І-Галан прожив більшу частину свого життя на півночі провінції Касерес (Естремадура). У своїх творах він використовував місцевий варіант естремадурської мови, повний діалектних пережитків, але з орієнтацією на іспанську мову.

У наш час лише деякі люди намагаються відродити естремадурську мову і зробити північну частину Естремадури двомовним регіоном, у той час як уряд і державні установи вважають, що кращим рішенням для жителів північно-західної частини Естремадури – використовувати кастильський діалект. Крім того, здійснюються спроби трансформувати південні кастильські діалекти в одну мову, тим самим ускладнюючи спроби зберегти верхньоестремадурську мову і спрощуючи заперечення стандартизації естремадурської мови та надання їй офіційного статусу від адміністрації. Естремадурська мова перебуває під реальною загрозою зникнення. У наш час лише люди похилого віку розмовляють естремадурською мовою, у той час як більша частина населення Естремадури ігнорує її, оскільки більшість жителів, і навіть носіїв цієї мови, вважають її неписьменним варіантом іспанської мови.

В 2013 р. жителі Серрадільї зняли перший художній фільм естремадурською мовою.

Естремадурський алфавіт

Цю орфографію розробив Ісмаель Кармона Гарсія, один з найвідоміших естремадурських лінгвістів. Орфографія була погоджена з лінгвістичним комітетом культурної асоціації, що займається просуванням естремадурської мови (Órganu de Seguimientu i Cordinación del Estremeñu i la su Coltura).

A a

B b

C c

D d

E e

F f

G g

H h

I i

J j

L l

M m

N n

que/ce

efi

g(u)e

hachi

jota

eli

emi

eni

Ñ ñ

O o

P p

Q q

R r

S s

T t

U u

V v

X x

Y y

Z z

eñi

er(r)i

es(s)e

uvi

equis

zeta