Походження
Бірманське, або м’янманське письмо (bama saka) походить від монського письма, яке з’явилося від південноіндійського письма в VIII столітті. Найбільш ранні написи з використанням бірманського письма датуються XI століттям.
Особливості
- Тип писемності: силабічний алфавіт – у кожної приголосної літери є інгерентний голосний звук [a]. Інші голосні звуки позначаються за допомогою окремих літер або діакритичних знаків над, під, перед, після або навколо приголосної літери
- Закруглена форма літер – це результат використання пальмових листків як традиційного матеріалу для письма. Прямі лінії пошкодили б листки. Бірманська назва письма – ca-lonh «кругле письмо».
- Бірманська мова – тонова. Виділяють три основні тони (високий, низький і скрипливий), а також ще два інших тони (вибуховий і понижений). Тон позначається на письмі за допомогою діакритичних знаків або спеціальних літер
Як відомо:
Бірманська/м’янманська мова належить до лоло-бірманської групи сино- тибетської сім’ї мов і нараховує близько 21 мільйона носіїв, що проживають у Бірмі (М’янмі).
Каренські мови – це група мов, споріднених до бірманської мови, якими розмовляє близько 4 мільйонів людей у Бірмі і Таїланді.
Монська мова належить до мон-кхмерської гілки австроазійської сім’ї мов і нараховує близько 200 000 носіїв у Бірмі і Таїланді.