У 2009 р. Менська мова була оголошена «мертвою мовою». У наш час жителі Острову Мен, використовуючи соціальну мережу Twitter, музику і систему шкільної освіти, сприяють відродженню рідної мови своїх предків.
«Я часто відвідую місцевий бар «Альберт», щоб поспілкуватися із друзями менською мовою. Страшно подумати, але кілька років тому, це могло б закінчитися тим, що мене попросили б покинути бар», – розповідає Адріан Каін.
«Альберт» – це місцева забігайлівка у селищі Порт-Сент-Мері на південному узбережжі Острову Мен, де зараз, за словами Каіна, можна почути, як відвідувачі за кухлем пива розмовляють мовою, яку ЮНЕСКО оголосило «мертвою» у 2009 р.
Каїн, інспектор по розвиткові мови з Менского фонду національної спадщини, є одним з тисяч носіїв Менского мови, що ставиться до кельтської групи й близкородственного ірландському й шотландському (гаэльскому) мовам. Через кілька століть, проведених у бездіяльності, ця мова в цей час переживає несподіване відродження.
«Менська мова – це історія захоплюючого повернення, – говорить Девід Гаррісон, викладач, який останні двадцять років займається вивченням вимираючих мов в усьому світі. – Ця мова вразила мене так сильно тим, що кинула виклик долі, перебуваючи на межі виживання».
Період занепаду в історії менської мови
Протягом XIX ст. менська мова все більше залишалась у тіні під натиском англійської мови. Жителі острову почали виховувати своїх дітей англійською мовою, вважаючи, що менська мова незабаром стане непотрібною. Доказом цього може слугувати лист, опублікований у 1872 р. у менській газеті «Mona’s Herald», у якому священик Дж.Т. Кларк журився з приводу занепаду своєї рідної мови: «Для того щоб торгувати на англійському ринкові – а він винятково англійський, жителі острову Мен повинні навчитися розмовляти англійською».
За даними офіційного перепису населення, у 1901 р. всього лише 9,1% жителів острову Мен стверджували, що розмовляють менською мовою, а протягом наступних декількох десятиліть їх кількість стрімко скоротилася до 1,1%.
Бідність на острові у період економічної кризи в середині XIX ст. встановила міцний асоціативний зв’язок між менською мовою та економічним занепадом. «Як і у випадку з багатьма вимираючими мовами, жителів острову Мен змусили думати, що їх мова нічого не варта, – стверджує Гаррісон. – Це негативне відношення засвоюється суспільством і приводить до того, що люди відмовляються від своєї мови. Їм потрібно було перевернути своє мислення».
Незважаючи на це, у період занепаду залишалося багато людей, які боролися за збереження своєї мови. Доказом їх підтримки стало повідомлення, опубліковане у 1897 р. у місцевій газеті міста Піл, яке запрошувало усіх жителів, небайдужих до менської мови, відвідати збори, що поклали початок створенню менського мовного товариства, яке було офіційно засноване два роки потому.
Останні носії менської мови
Одним з найбільших ініціаторів відродження менської мови став Брайан Стоуелл, який вирішив вивчити цю мову в 1953 р. після прочитання статті, написаної чоловіком, якого звали Дуглас Фарагер, та який глибоко переживав з приводу стрімкого занепаду своєї рідної мови.
Стоуелл приєднався до Фарагера, і в компанії ще кількох людей вони протягом вихідних роз’їжджали островом на автомобілі і слухали старі магнітофонні записи менською мовою. «Спочатку на мене дивилися, як на божевільного, – розповідає Стоуелл. – Але потім ставало зрозумілим, що «під обкладинкою» ховається величезна кількість людей, які підтримують менську мову».
На думку Стоуелла, найбільшою перешкодою на шляху до відродження стали самі носії менської мови. «За великим рахунком, жителі острову Мен самі спровокували занепад своєї мови. Вони відчували страх до неї. Багато людей вважали свою мову відсталою та асоціювали її з бідністю», – заявляє Стоуелл. На острові Мен була популярна приказка: «Cha jean oo cosney ping lesh y Ghailck». У перекладі означає: «Говорячи менською, не заробиш жодної копійки».
Нед Маддрелл був останнім носієм менської мови, який на відміну від інших, не хотів спостерігати за зникненням своєї рідної мови. У 1964 р., за десять років до смерті Неда, Стоуелл записав його розмову на плівку, і ці записи сьогодні можна прослухати на Youtube.
Нове покоління носіїв менської мови
За словами Каіна, у наш час більше ніж 1800 людей стверджують, що можуть говорити, читати і писати менською мовою, хоча це й не завжди ілюструє фактичне вільне володіння мовою.
У грудні минулого року Гаррісон побував на острові Мен, щоб зняти документальний фільм про менську мову і побачити своїми очима, як мова, недавно оголошена «мертвою», змогла повернутися до життя.
«Це надзвичайно, адже вони створили покоління «нових носіїв» менської мови», – говорить Гаррісон, коментуючи, як далеко зайшов рух за відродження мови.
Початкова школа «Bunscoill Ghaelgagh», навчання в якій ведеться практично повністю менською мовою, зіграла ключову роль у відродженні мови. Ця школа, заснована 14 років тому, знаходиться в селі Сент-Джонс у центрі острову Мен і нараховує 70 учнів. Усі предмети в цій школі викладаються менською мовою, за винятком уроку англійської мови, який проводиться раз на тиждень. «Наші учні допомогли врятувати менську мову, коли вона була на межі вимирання», – заявляє директор школи Джулі Метьюс. Крім того, учні завели собі друзів по переписці зі шкіл, розташованих у Глазго, які вміють читати і писати шотландською (гельською) мовою, яка є близькою до менської мови.
Це був не перший випадок, коли учні цієї школи за допомогою літер намагалися достукатися до інших людей своєю рідною мовою. У відповідь на видання ЮНЕСКО у 2009 р. «Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення», у якому менська мова була оголошена, по суті, мертвою, декілька учнів школи «Bunscoill Ghaelgagh» надіслали листа в цю організацію з питанням: «Якщо наша мова мертва, то якою ж мовою ми пишемо?». З тих пір стан менської мови класифікували такою, що «на межі зникнення».
Є докази того, що менська мова повертається на покоління назад. «Все більше батьків учнів починають вивчати менську мову, оскільки їх діти розмовляють нею. Адже це добре – знати, про що говорять твої діти», – розповідає Метьюс.
Важлива роль сучасних технологій
За словами Гаррісона, використання сучасних технологій зіграло вирішальну роль в успішному відродженні менської мови. Адріан Каін став першим, хто почав викладати відео і підкасти менською мовою на Youtube і став активним користувачем Twitter, спілкуючись менською мовою. Нещодавно Каін також закінчив розробку додатку для смартфонів менською мовою, який завантажили вже тисячі людей.
«Я роблю свій внесок за межами освітньої системи, і ми надихаємо все більше людей вивчати менську мову», – говорить Каін, додаючи, що використання сучасних технологій робить вивчення менської мови ще більш доступним.
Присутність менської мови стала відчуватися у багатьох аспектах повсякденного життя і культури. «Я був здивований тим, з якою абсолютною прихильністю та пристрастю люди ставляться до цієї мови, – розповідає Гаррісон. – Я бачив і чув, як її використовують у будь-яких проявах – у текстових повідомленнях, в субтитрах до відеороликів, у соціальних мережах. Я навіть бачив, як у церкві проводять різдвяну службу цією мовою».
Відродження менської мови відобразилося також і в музиці. За словами Бриші Маддрелл, інспектора з розвитку музики, жителі острову Мен все більше віддають перевагу музиці, що виконується менською мовою (наприклад, групою Barrule). Маддрел і сама виступає у складі декількох Менських колективів. «Жителі острову Мен завжди відрізнялися вродженим прагненням до розповідей, а оскільки у нас не склалася сильна літературна традиція, музика завжди була способом передачі нашої культури та мови», – розповідає вона.
Міркуючи про час, проведений на острові Мен з метою дослідження менської мови, Гаррісон відзначає: «Вирішальним фактором для відродження мови є справжня гордість і любов до неї. Відродження мови на острові Мен є наочним прикладом цього».
Незважаючи на те, що засоби комунікації за цей час змінилися настільки, що перші носії менської мови не могли б їх уявити собі навіть уві сні, почуття гордості залишалося постійним на кожному етапі відродження: починаючи від листів, церковних зборів, старих магнітофонних записів до додатків для смартфонів і Twitter-повідомлень, а також слово, що нещодавно з’явилося у менській мові: tweetal («твітнути»).