Валлійська мова (Cymraeg) – це одна з кельтських мов, якою розмовляє близько 659 000 людей в Уельсі і кілька сотень людей в уельській колонії в Патагонії, Аргентині. Крім того, носії валлійської мови зустрічаються в Англії, Шотландії, Канаді, США, Австралії та Новій Зеландії.
Кількість носіїв
На початку ХХ ст. близько половини населення Уельсу використовували валлійську мову як мову повсякденного спілкування. До кінця століття кількість носіїв валлійської мови скоротилося до 20%. Згідно з переписом населення 2001 року 582 368 людей вміють розмовляти по-валлійськи, 659 301 людей уміють говорити, читати і писати валлійською мовою, а 797 717 людей (28% населення) володіють певним рівнем знання цієї мови.
Згідно з опитуванням, проведеним уельським телеканалом S4C, кількість носіїв валлійської мови в Уельсі складає приблизно 750 000, і приблизно 1,5 мільйони людей ‘розуміють’ валлійську мову. Крім того, близько 133 000 носіїв валлійської мови проживають в Англії, з них приблизно 50 000 – на території регіону Великий Лондон.
Історія
Найранніші відомі приклади уельської літератури – це вірші Талієсіна, що зображують Урієна, короля Регеда у VI ст., і поема «Гододин» Анейріна, опис битви між кельтами і нортумбрійцями, яка відбулася приблизно у 600 р. Ніхто точно не знає, коли ці твори були створені і вперше записані. До їхньої появи усі письмові твори в Уельсі були латинською мовою.
Сучасний статус
У наш час існують радіостанції і телеканали, які проводять віщання повністю або переважно валлійською мовою. Крім того, виходять щотижневі і щомісячні газети та журнали, і близько 500 книг валлійською мовою публікується щорічно. Також добре розвивається шоу-бізнес валлійською мовою. Існує ряд театральних труп, які виступають валлійською мовою, а також постійно проводяться культурні фестивалі по усьому Уельсі.
У школах Уельсу учні з 5 до 16 років вивчають валлійську мову у якості першої або другої мови протягом 12 років. Перша школа, яка почала викладання валлійською мовою, була заснована у 1939 р. у місті Аберистуїт. У цей час в Уельсі налічується більше 440 початкових шкіл і 50 середніх шкіл, викладання в яких проводиться повністю або переважно валлійською мовою. Також у Лондоні існує школа, заняття в якій проводяться теж валлійською мовою. В університетах і коледжах по усьому Уельсі деякі курси викладаються валлійською мовою. Крім того, існує багато курсів валлійської мови для дорослих.
Зв’язок з іншими мовами
Валлійська мова є близькою до корнської і бретонської мов. Далекі споріднені зв’язки поєднують її з ірландською, менською і шотландською (гельскою) мовами.
Нижче проілюстровані деякі схожі і відмінні риси кельтських мов на прикладі фрази «Я живу в Уельсі»:
- Валлійська мова – Dw i’n byw yng Nghymru
- Корнська мова – Trigys ov yn Kembra
- Бретонська мова – E Kembre emaon o chom
- Ірландська мова – Tá mé i mo chónaí sa Bhreatain Bheag
- Шотландська (гельска) мова – Tha mi a’ fuireach anns a’ Chuimrigh
- Менска мова – Ta mee cummal ‘sy Vretyn
Валлійський алфавіт
A a | B b | C c | Ch ch | D d | Dd dd | E e | F f | Ff ff | G g |
a | bi | ec | èch | di | èdd | e | èf | èff | èg |
Ng ng | H h | I i | L l | Ll ll | M m | N n | O o | P p | |
èng | aets | i | èl | èll | em | èn | o | pi | |
Ph ph | R r | Rh rh | S s | T t | Th th | U u | W w | Y y | |
ffi/yff | èr | rhi | ès | ti | èth | u | w | y |
Фонетика і фонологія
Короткі голосні
a | e | i | o | u | w | y |
[a] | [ɛ] | [I] | [ɔ] | [ɨ], [I] | [ʊ] | [ɨ/ ə], [I/ ə] |
Довгі голосні
â | ê | î | ô | û | ŵ | ŷ |
[aː] | [eː] | [iː] | [oː] | [ɨː/, /iː] | [uː] | [ɨː/, /iː] |
Дифтонги
Дифтонг | Північний діалект | Південний діалект |
ae | [ɑːɨ] | [ai] |
ai | [ai] | [ai] |
au | [aɨ] | [ai] |
aw | [au, ɑːu] | [au] |
ei | [əi] | [əi] |
eu | [əɨ] | [əi] |
ew | [ɛu, eːu] | [ɛu] |
ey | [əɨ] | [əi] |
iw | [ɪu] | [ɪu] |
oe | [ɔɨ, ɔːɨ] | [ɔi] |
oi | [ɔi] | [ɔi] |
ou | [ɔɨ, ɔːɨ] | [ɔi] |
ow | [ɔu] | [ɔu] |
uw | [ɨu] | [ɪu] |
wy | [ʊɨ, uːɨ] | [ʊi] |
yw | [ɨu, əu] | [ɪu, əu] |
Приголосні
b | c | ch | d | dd | f | ff | g | ng | h | L |
[b] | [k] | [x] | [d] | [ð] | [v] | [f] | [g] | [ŋ] | [h] | [l] |
ll | m | n | p | ph | r | rh | s | t | th | |
[ɬ] | [m] | [n] | [p] | [f] | [r] | [r̥] | [s/ʃ] | [t] | [θ] |
Примітки
- Довгі голосні зазвичай позначаються діакритичним знаком (to bach), але не завжди
- Короткі голосні іноді позначаються знаком гравіса у тих позиціях, де вони зазвичай довгі
- y = [ə] в не останніх складах і частках, таких як y, yn, yr, і т.д., в іншій позиції y = [ɨ/̬ɪ], наприклад, ynys [‘ənɨ̬s / ‘ənɪs]
- au = [a] или [e], коли вживається як закінчення множини, наприклад, treigladau [trəi’glada / trəi’glade]
- si = [ʃ] в позиції перед голосною, наприклад, siarad [‘ʃarad]
- j [ʤ] іноді вживається у словах, запозичених з англійської мови, таких як garej і jeli.
Мутації
У валлійській мові діє система мутацій, які торкаються начальних літер у словах. Ця особливість притаманна усім кельтським мовам і може ускладнити пошук слів у словниках. Назальна мутація і спірантна мутація не мають великих складностей, у той час як м’яка мутація нараховує близько 20 різних випадків свого прояву.
Основа | М’яка | Назальна | Спірантна |
p | b | mh | ph |
b | f | m | |
t | d | nh | th |
d | dd | n | |
c | g | ngh | ch |
g | ∅* | ng | |
m | f | ||
ll | l | ||
rh | r |
Приклади мутацій
- Cymru = Уельс
- Dw i’n dod o Gymru = Я родом з Уельса (м’яка мутація)
- Dw i’n byw yng Nghymru = Я живу в Уельсі (назальна мутація)
- Lloegr a Chymru = Англія і Уельс (спірантна мутація)