Калмицька мова (Хальмг келн) належить до ойрат-калмицької (західномонгольскої) підгрупи монгольських мов. Ця мова нараховує близько 80 500 носіїв у Республіці Калмикія (у складі Російської Федерації), розташованої між ріками Волга і Дон, а також у Західному Китаї і Західній Монголії.
В XI ст. для письма калмицькою мовою використовувався уйгурський алфавіт. Потім, в 1648 р. калмицький буддистський чернець Зайа Пандіта Огторгуйн Далай створив калмицький алфавіт під назвою тодо бічіг («ясне письмо»), взявши за основу класичне монгольське письмо. «Ясне письмо» дотепер використовується калмиками в Китаї, але в Росії з 1924 р. був прийнятий кириличний алфавіт.
Ойрат-Калмицьке ясне письмо (тодо бічіг)
Тодо бічіг відрізняється написанням вертикальними стовпцями зверху вниз і зліва направо. Кожна літера має різну форму залежно від своєї позиції у слові, а спеціальні літери використовуються для позначення деяких буквосполучень.
Алфавіт і фонетична транскрипція калмицької мови
Примітки:
- в = [v] у російських власних іменах і запозиченнях
- На початку слова e = [jɛ], ë = [jɔ]
- Літери, позначені синім кольором, вживаються виключно в російських власних іменах і запозиченнях