Індонезійська мова (індон. Bahasa Indonesia) – це австронезійська мова, яка є стандартизованою формою малайської мови і розповсюджена в Індонезії. Близько 30 млн. чоловік використовують індонезійську мову у якості першої мови, а для 140 млн. чоловік ця мова є другою. У мовному відношенні Індонезія – багатонаціональний регіон, у якому індонезійська мова використовується у якості лінгва франка, незважаючи на те, що носіїв яванської мови тут навіть більше – близько 75 млн.
У період, коли Індонезія була голландською колонією, індонезійською мовою писали за допомогою латинського алфавіту, і це письмо характеризувалося рядом орфографічних особливостей голландської мови. Індонезійською мовою цей алфавіт називався ejaan lama (прадавнє письмо).
У 1930-х рр., у рамках руху за незалежність, індонезійську мову було стандартизовано, і термін Bahasa Indonesia був прийнятий у якості назви цієї мови.
У 1947 р. буквосполучення oe було змінено на u. Потім у 1972 р. президент Сухарто ввів ряд офіційних змін у системі правопису. Основні зміни містили в собі перетворення ch в kh, dj в j, j в y, nj в ny, sj в sy, і tj вc.
Алфавіт індонезійської мови
|
A a |
B b |
C c |
D d |
E e |
F f |
G g |
H h |
I i |
J j |
K k |
L l |
M m |
|
a |
be |
ce |
de |
e |
ef |
ge |
ha |
i |
je |
ka |
el |
em |
|
N n |
O o |
P p |
Q q |
R r |
S s |
T t |
U u |
V v |
W w |
X x |
Y y |
Z z |
|
en |
o |
pe |
ki |
er |
es |
te |
u |
fe |
we |
eks |
ye |
zet |
Фонетична транскрипція індонезійської мови (Cara Pengucapan)
Голосні і дифтонги
Приголосні
Примітки:
- Існує чотири диграфи: ng (eng), ny (nye), kh (kha) і sy (sya). Останні два зустрічаються винятково у словах арабського походження
- Голосні e і o вимовляються як [ɛ] і [ɔ] у закритих останніх складах
- ai і au вимовляються як [aɪ̯] і [aʊ̯] у фінальній позиції і як окремі голосні, [a. і [a.u], у будь-якому іншому місці
- Літери q, v, x і z використовуються у словах, запозичених з Європи та Індії