Бретонська

Бретонська мова (ar brezhoneg) – це одна з кельтських мов, якою розмовляють переважно у Бретані (Breizh) близько 365 000 людей. З них 240 000 вільно володіють цією мовою.

Історія

Область, відома римлянам як Арморика, була перейменована у Бретань («Мала Британія») за назвою народу, який переселився туди із Британії, зокрема, з Корнуолла, у VI ст.

З 1880 р. до середини ХХ ст. бретонська мова була заборонена у школах і дітей карали, якщо вони розмовляли цією мовою. Ситуація змінилася у 1951 р. із прийняттям закону, який дозволяв викладання бретонської мови і культури не більше 1-3 годин на тиждень у державних освітніх установах з ініціативи вчителя. З тих пір з’явилося ряд шкіл і коледжів, у яких навчання проводилося бретонською мовою або двома мовами – бретонською і французькою.

Вперше на письмі бретонська мова з’явилася у 790 р. у вигляді рукопису під назвою le manuscrit de Leyde, яка представляє ботанічний трактат бретонською мовою і латиною. Першим друкованим текстом бретонською мовою стала містерія, опублікована у 1530 р. У XIX ст. настало відродження бретонської літератури, що продовжує своє процвітання і у наш час.

Орфографія

Протягом більшої частини своєї історії у правописі бретонської мови існували значні розбіжності. В 1908 р. орфографія трьох бретонських діалектів – корнуайського (Kerneveg), леонського (Leoneg) і трегорського (Tregerieg) – була уніфікована. Ця реформа не торкнулася четвертого діалекту, ваннського (Gwenedeg), але він був включений у реформу правопису 1941 р.

Сучасне застосування

Бретонську мову можна почути в Бретані на багатьох радіостанціях по кілька годин на тиждень, а також у годинній щотижневій телепередачі. Крім того, друкується багато щотижневиів і щомісячників бретонською мовою.

Взаємозв’язок з іншими мовами

Бретонська мова тісно пов’язана з корнською мовою, і до деякої міри, з валлійською мовою, хоча ці мови не можна назвати взаємнозрозумілими. Крім того, бретонська мова запозичила досить багато лексики із французької мови, латині і, імовірно, з галльських мов, які в наш час вважаються мертвими.

Також бретонська мова має далеке споріднення з ірландською, менською і шотландською (гельскою) мовами.

Нижче приводиться ілюстрація деяких відмінностей кельтських мов на прикладі фрази «Я живу в Бретані»:

  • Бретонська мова – E Breizh emaon o chom
  • Корнська мова – Trigys ov yn Breten Vian
  • Валлійська мова – Dw i’n byw yn Llydaw
  • Ірландська мова – Tá mé i mo chónaí i mbriotáin
  • Шотландська (гельска) мова – Tha mi a’ fuireach anns a’ Bhreatann Bheag
  • Менська мова – Ta mee cummal ayns yn Vritaan

Бретонський алфавіт (lizherenneg ar brezhoneg)

A a

B b

Ch ch

C’h c’h

D d

E e

F f

G g

H h

I i

J j

K k

L l

a be che ec’h de e ef ge hach i je ke el

M m

N n

O o

P p

R r

S s

T t

U u

V v

W w

Y y

Z z

em en o pe er es te u ve we ye zed

Фонетична транскрипція

Голосні

Голосні бретонської мови

Приголосні

приголосні бретонської мови

Примітки

  • Там, де подається два варіанти вимови голосних, ліворуч – коротка голосна, яка використовується в ненаголошеному складі, а праворуч – варіант, призначений для наголошеного складу
  • Наголос звичайний падає на передостанній склад
  • v – звичайно вимовляється [v], але після такої голосної як o ця літера вимовляється [ɒ], а наприкінці дієслівної основи звучить як [f], у той час як після ñ не вимовляється взагалі.
  • Перед голосною i вимовляється як [j]