Мова арапахо (самоназва Hinono’eitiit) належить до алгонкінських мов і нараховує близько 1 000 носіїв (переважно похилого віку), що проживають у штаті Вайомінг. У наш час народ арапахо докладає зусиль для того, щоб відродити мову серед своїх молодих представників.
Народ арапахо ділиться на дві основні групи: північні арапахо, що проживають у Вайомінгу, і південні арапахо, які живуть в Оклахомі із шайенами. Арапахо називають себе Hinono’eiteen («наш народ»).
Мова арапахо тісно пов’язана з мовою гровантр (аанінін). Носії цих мов можуть у значній мірі розуміти один одного.
Історія
До 1850-их років, арапахо об’єднало два племені: Північні Арапахо і Південні Арапахо. З 1878 року Північні Арапахо проживали із племенем Східні Шошони в Резервації Уінд-Рівер штату Вайомінг і визнані урядом США як Плем’я Арапахо Резервації Уінд-Рівер. Південні Арапахо проживають із племенем Південних Шайенів у штаті Оклахома. Разом усі представники визнані урядом США як Племена Шайенів та Арапахо.
Поточний статус
Точну кількість носіїв мови арапахо достеменно невідомо; однак, за наявними оцінками, цю мову активно використовує від 250 до 1000 людей. Мова арапахо не розвивається за межами території її поширення, однак вона використовувалася в деяких фільмах, а в 1903 році була перекладена Біблія. Станом на 1996 рік, було приблизно 1000 носіїв мови в племені Північних Арапахо. З 2008 року, автори нової граматики порахували, що залишилося всього близько 250 носіїв, які вільно володіють мовою, і досить багато тих, хто розуміє цю мову. В 2008 році, була відкрита школа для навчання дітей мові. “Проект Арапахо” створений народом Арапахо для розвитку і відродження їх історичної мови і культури. Незважаючи на це, за даними сайту Ethnologue мова вважається “під загрозою зникнення” через великий вплив інших мов, зокрема англійської.
Класифікація
Арапахо належить до алгонкінських мов сім’ї алгських мов.
Діалекти
Мертва мова бесавунена, яка визнана лише у світовому списку Крьобера, незначним чином відрізняється від мови арапахо, якою розмовляли в племені Північних Арапахо в далеких 1920 роках.
Фонологія (Вимова мови арапахо)
Серед фонетичних змін у розвитку з Прото-Алгонської мови в мову арапахо, – випадання *k, за яким іде *p, який стає або /k/ або /tʃ/; два прото-алгонкінських напівголосних звуки зливаються в/n/ або /j/; зміна з *s на/n/ на початку слова, і *m стає /b/ або /w/, залежно від наступного голосного звуку. Арапахо вважається нетиповою серед алгонкінських мов у збереженні відмінностей між перетворених фонем *r і *θ ( як правило як /n/ і /θ/, відповідно). Ці та інші зміни сприяли тому, що фонологічна система арапахо стала сильно відрізнятися від прото-алгонкінської мови та інших алгонкінських мов, і навіть від мов, якими розмовляють на сусідній території Великого Басейну.
Порівняльна таблиця слів арапахо і її спорідненої прото-алгонкінської мови
| Прото-Алгонкінська | Арапахо | Переклад |
|---|---|---|
| *erenyiwa | hinén | людина |
| *wa•poswa | nóːku | Заєць |
| *nepyi | nétʃ | вода |
| *weθkweni | hís | житель |
| *mexka•či | wóʔoːθ | нога |
| *si•pi•wi | níːtʃíː | річка |
| *sakime•wa | nóúbeː | комар > муха |
| *akwehmi | hóú | ковдра |
| *ka•ka•kiwa | hóuu | ворон |
| *aθemwa | héθ | собака |
Голосні і дифтонги
На рівні вимови, слова арапахо не можуть починатися з голосної, тому якщо основоутворююча форма слова починається з голосної, додається /h/.
У мові арапахо присутні чотири короткі голосні /i e o u/ (які вимовляються як [ɪ ɛ ɔ ʊ]) і чотири довгі голосні /iː eː oː uː/ (традиційно передаються на письмі ⟨ii ee oo uu⟩ і вимовляються як [iː ɛː ɔː uː]). Різниця в довжині звуку відрізняється фонематично: порівняйте hísiʼ, “зарубка” з híísiʼ, “день”, і hócoo, “шматок м’яса” з hóócoo, “диявол”. /i/ і /u/ використовуються переважно для додаткового розподілу, з невеликими виключеннями, вони не можуть зустрічатися після велярних приголосних звуків, а останні можуть стояти лише після них. /u/ також має кілька виключень, як у цих трьох варіантах kokíy ~ kokúy, “рушниця”; kookiyón ~ kookuyón, “просто так”; і bííʼoxíyoo ~ bííʼoxúyoo, “знайдений у траві” (міфічний персонаж). Є всього одна мінімальна пара для демонстрації відмінностей у розподілі: núhuʼ, “це” у порівнянні з níhiʼ-, “X був зроблений Y”, у якому níhiʼ- зустрічається лише у зв’язній формі.
Примітно, що на відміну від більш ніж 98% світових мов, у мові арапахо немає голосних нижнього підйому, таких як /a/.
Крім того, є чотири дифтонги /ei ou oe ie/, і кілька трифтонгів /eii oee ouu/, а також послідовні голосні більше двох /eee/ з наголосом на перший або останній голосний у комбінації
Приголосні
Список приголосних звуків арапахо наведений у таблиці нижче. На письмі, /j/ як правило передається як [y], /tʃ/ як [c], /ʔ/ як [ʼ], а /θ/ як [3].
| Губні | Зубні | Альвеолярні | Палатальні | Задньоязикові | Ковтальні | |
| Носові | n | |||||
| Вибухові | b | t | tʃ | k | ʔ | |
| Фрикативні | θ | s | x | h | ||
| Апроксиманти | j | w |
Алофони
Фонема /b/ (дзвінка губна вибухова) має глухий алофон [p], яка зустрічається перед іншими приголосними або наприкінці слова. Вибухові /tʃ/, /k/ і /t/ вимовляються без придиху в більшості випадків, але вимовляються із придихом перед іншими приголосними або наприкінці слова, або якщо їм передує послідовність короткого голосного наприкінці складу + /h/. У цьому ж випадку /b/ вимовляється глухо із придихом. Наприклад, граматичний префікс cih- вимовляється [tʃʰɪh], граматичний префікс tih- вимовляється [tʰɪh], а слово héétbihʼínkúútiinoo, “Я погашу світло” – het[b̥ʰihʼínkúútiinoo.
Кластери приголосних
Кластери приголосних у мові арапахо можуть нараховувати лише дві приголосні літери. Кластери приголосних не можуть бути на початку слова, а /hc/ – єдиний, який зустрічається на початку.
Інтонація і наголос
Арапахо – мова з тонічним наголосом. Існує два фонологічні тони: високий (позначається знаком наголосу) або “нормальний” (не помічається). Відмінність можна продемонструвати на прикладі – pairhónoosóóʼ, “це дивно” і honoosóóʼ, “іде дощ”. Довгі голосні і послідовності голосних можуть нести контурний тон від високого до низького, як в hou3íne-, “висіти” (де перший склад має нормальний тон) і hóu3íne-, “пливти” (де перший склад має високий+нормальний, або спадний тон).
Тони в мові арапахо позначаються у такий спосіб:
- é, í, ó, ú = високий тон
- ê, î, ô, û = спадний тон