Арамейська мова (самоназва — ܐܪܡܝܐ Armāyâ/Ārāmāyâ, ארמית Aramit) належить до семітських мов, і переважно виконувала функцію загальноприйнятої мови на Близькому Сході в період приблизно з VII ст. до н.е. до VII ст. н.е., коли її в значній мірі замінила арабська мова. Класична, або імперська арамейська мова, була основною мовою Перської, Вавилонської та Ассірійської імперій, і поширилася до територій Греції та Індійської цивілізації. Після того, як Олександр Македонський зруйнував Перську імперію, арамейська мова втратила статус офіційної мови для будь-якої великої держави, хоча продовжувала широко використовуватися. У цей період арамейська мова розділилася на західні і східні діалекти.
Особливості арамейської мови
- Тип писемності: консонантний алфавіт (абджад)
- Напрямок письма: з права наліво горизонтально
Колись арамейська мова була основною мовою євреїв. У Кумранських рукописах були виявлені записи арамейською мовою. Арамейська мова дотепер використовується як мова богослужіння в християнських громадах у Сирії, Лівані та Іраку. Арамейською мовою розмовляє невелика кількість людей в Іраку, Туреччині, Ірані, Вірменії, Грузії та Сирії.
У наш час у біблійному арамейському, єврейському новоарамейському діалектах і арамейській мові використовується єврейський алфавіт, у той час як для письма на сірійському і християнському новоарамейському діалектах використовується сірійське письмо, а для мандейського діалекту – мандейський алфавіт.
Арамейський алфавіт
Арамейський алфавіт виник на основі фінікійського письма протягом VIII ст. до н.е. і використовувався для письма арамейською мовою приблизно до 600 р. н.е. Арамейський алфавіт був адаптований для письма на деяких інших мовах, і на його основі виник ряд нових алфавітів, серед яких – єврейське квадратне і рукописне письмо, набатейське письмо, сірійське письмо, пальмірський алфавіт, мандейський алфавіт, согдійський алфавіт, монгольське та, імовірно, древньотюркське письмо.
Ранній арамейський алфавіт
Ранній арамейський алфавіт з’явився приблизно наприкінці Х ст. або початку IX ст. до н.е., замінивши ассірійський клинопис як основну систему письма в Ассірійській імперії.
Імперський арамейський алфавіт
Цей різновид арамейського алфавіту датується V ст. до н.е. і використовувався для письма на імперській арамейській мові, стандартизованій і офіційній мові Імперії Ахеменідів. Протягом V ст. до н.е. цей алфавіт був адаптований для письма на івриті, а його сучасна версія, зазначена нижче, все ще використовується для письма на новоарамейських діалектах.
Квадратне письмо для арамейської мови
