Алеутська

Алеутська мова (Unangam Tunuu) належить до ескімосько-алеутської сім’ї мов і нараховує близько 300 носіїв, що проживають на Алясці і Командорських островах. Більшість носіїв алеутської мови проживають на Алясці на Алеутських островах і Островах Прибилова. Існує дві основні групи алеутських діалектів: східноалеутський та аткінський діалект.

Протягом XIX ст., коли Аляска входила до складу Росії, російський православний священнослужитель Іоанн Веніамінов (1797-1879), пізніше зарахований до лику святих, для письма алеутською мовою використовував кириличний алфавіт. Веніамінов почав працювати з алеутською мовою з 1824 року: перекладав розділи Біблії та інші релігійні праці на алеутську мову, а в 1846 році опублікував граматику східноалеутської мови.

Латинська орфографія для алеутської мови була розроблена в другій половині ХХ ст. Кнутом Бергсландом разом з носіями алеутської мови. В 1994 р. Бергсланд видав словник алеутської мови, а в 1997 р. – детальну граматику.

Алеутський алфавіт (Кирилиця)

Алеутський алфавіт (Кирилиця)

Алеутський алфавіт (Латиниця)

Алеутський алфавіт (Латиниця)

Вимова алеутської мови

Вимова алеутської мови