Албанська мова (Shqip / Gjuha shqipe) – це індоєвропейська мова, яка формує окрему галузь індоєвропейської сім’ї мов і не має споріднених мов. Албанською мовою розмовляє близько 7.6 мільйонів людей, переважно в Албанії і Косово, а також частково в Македонії, Чорногорії, Сербії, Греції та Італії.
Походження
На думку деяких лінгвістів, албанська мова походить від іллірійських мов – групи індоєвропейських мов, які використовувалися на заході Балкан приблизно до VI ст. Інші вважають, що албанська мова виникла від фракійської або дакської мови – індоєвропейських мов, які використовувалися частково на Балканах приблизно в V ст.
Мовний вплив
У період між II ст. до н.е. і V ст. н.е. албанська мова запозичила деякі слова з грецької мови і велику кількість лексики з латинської мови. Потім албанська мова потрапила під вплив мов слов’янських і германських племен, які осіли на території Балкан. З IX ст. в албанській мові спостерігалося також запозичення слів з балканської латині і влашської мови.
Діалекти албанської мови
Існує два основні діалекти албанської мови: тоскський (Toskësisht) і гегський (Gegërisht), які територіально відокремлює один від одного ріка Шкумбіні. Токський діалект – офіційна мова Албанії і одна з офіційних мов Косово і Македонії, розповсюджена на півдні Албанії, в Туреччині, Греції та Італії. На гегському діалекті розмовляють у Сербії і Чорногорії, Болгарії і на півночі Албанії. Ці діалекти більш-менш схожі між собою. У центральній частині Албанії використовується змішаний варіант цих діалектів.
Писемність албанською мовою
Починаючи з XV ст. для письма албанською мовою використовувалися різноманітні алфавіти. Спочатку в тоскському діалекті використовувався грецький алфавіт, а в гегському діалекті – латинський алфавіт. Також обидва діалекти використовували турецький варіант арабського алфавіту. В 1909 р. латинський алфавіт для албанської мови був стандартизований, а в 1972 р. був прийнятий уніфікований літературний варіант албанської мови на основі тоскського діалекту.
Албанський алфавіт і вимова
Тоскський діалект (Toskësisht)
Гегський діалект
Основна відмінність між гегським і тоскським діалектами полягає у вимові голосних звуків.
Для письма албанською мовою використовувалися також інші алфавіти: ельбасанське письмо і алфавіт Бютакук’є – місцеві винаходи, які з’явилися в XVIII-XIX ст., але не одержали широку популярність.
Ельбасанське письмо
Ельбасанське письмо було винайдено приблизно в середині XVIII ст. і одержало свою назву від міста Ельбасан у центральній частині Албанії, де воно використовувалося.
Алфавіт Бютакук’є
Алфавіт Бютакук’є був винайдений приблизно в 1840 р. і названий на честь свого винахідника. Існує дуже мало згадувань про цей алфавіт. Оскільки назва не албанського походження, тому не зрозуміло, чи вона справжня.