Мова аймара (aymar aru) нараховує близько 2,2 мільйонів носіїв, що проживають у Болівії і Перу, де ця мова має офіційний статус, а також у Чилі та Аргентині. Більшість носіїв мови аймара (близько двох мільйонів) проживають у Болівії, кілька сотень тисяч – у Перу, і кілька тисяч – у Чилі та Аргентині.
Спочатку в мові аймара використовувався набір символів, переважно – зображення людей або речей як мнемонічних засобів. Символи представляли речі, які вони зображували, або слова зі схожим звучанням, але вони так і не розвилися в завершену систему письма. Спочатку символи писали на шкірі тварин з використанням рослинних або мінеральних пігментів, але з появою іспанської мови в XVI ст. стали використовувати папір. Символи ніколи не стандартизували, і існували значні розбіжності в тому, як вони використовувалися різними групами народу аймара.
Під впливом іспанської мови для письма мовою аймара почали використовувати латинський алфавіт. З роками розробили багато різних систем правопису. В 1985 р. уряд Перу представив нову систему правопису, відому як офіційний алфавіт або уніфікований алфавіт мови аймара.