Адигейська

Адигейська мова (адыгэбзэ) належить до північно-західної групи кавказьких мов. Нею розмовляє близько 300 000 людей, переважно в Республіці Адигея на території Російської Федерації. Адигейською мовою, відомою також під назвою західноадигська мова, розмовляють у Туреччині, Ізраїлі та Йорданії.

Адигейська мова є близькою до кабардино-черкеської мові і, меншою мірою, убихської, абхазької та абазинської мовам. Згідно «Атласу мов світу, що перебувають під загрозою зникнення», складеному ЮНЕСКО, адигейська мова є незахищеною.

З 1938 року для письма адигейською мовою використовується кириличний алфавіт. У період між 1927 і 1938 роками в адигейській мові використовувався латинський алфавіт, а до 1927 року – арабський алфавіт. В основі літературної адигейської мови – теміргоєвський діалект.

Кириличний алфавіт для адигейської мови

А а Б б В в Г г Гу гу Гъ гъ Гъу гъу
а бы вы гы гуы гъы гъуы
Д д Дж дж Дз дз Дзу дзу Е е Ё ё Ж ж
ды джы дзы дзуы йэ йо жы
Жъ жъ Жъу жъу Жь жь З з И и Й й К к
жъы жъуы жьы зы йы йы кІаку кы
Ку ку Къ къ Къу къу КӀ кӀ КӀу кӀу Л л Лъ лъ
куы къы къуы кІы кІуы лы лъы
ЛӀ лӀ М м Н н О о П п ПӀ пӀ ПӀу пӀу
лІы мы ны уэ пы пІы пІуы
Р р С с Т т ТӀ тӀ ТӀу тӀу У у Ф ф
ры сы ты тІы тІуы уы фы
Х х Хъ хъ Хъу хъу Хь хь Ц ц Цу цу ЦӀ цӀ
хы хъы хъуы хьы цы цуы цІы
Ч ч ЧI чI Чъ чъ Ш ш Шъ шъ Шъу шъу ШӀ шӀ
чы чІы чІы шы шъы шъуы шІы
ШӀу шӀу Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю
шІуы щы пытэ ы шъэбэ э йыу
Я я Ӏ Ӏу Ӏу        
йа Іы Іыу