В’єтнамська

В’єтнамська мова (tiếng việt / 㗂越) – одна з австроазійських мов, яка нараховує близько 82 мільйонів носіїв, переважно у В’єтнамі. Крім того, носії в’єтнамської мови зустрічаються в США, Китаї, Камбоджі, Франції, Австралії, Лаосі, Канаді і ряді інших країн. В’єтнамська мова є державною мовою В’єтнаму з 1954 р., коли ця держава одержала незалежність від Франції.

Спочатку для письма в’єтнамською мовою використовували письмо на основі китайської ієрогліфіки за назвою тьи-ном (Chữ-nôm (喃) або Nôm (喃)). Спочатку більша частина в’єтнамської літератури зберігала структуру і лексичний склад китайської мови. У більш пізній літературі почав розвиватись в’єтнамський стиль, але все рівно у творах залишалося багато слів, запозичених з китайської мови. Найвідомішим літературним твором в’єтнамською мовою є «Поема про Кьеу», написана Нгуен Зу (1765-1820).

Письмо тьи-ном використовувалося до ХХ ст. Навчальні курси тьи-ном були доступні в Університеті Хошимін до 1993 р., і дотепер це письмо вивчають і викладають в Інституті Хан Ном у Ханої, де недавно був опублікований словник усіх ієрогліфів тьи-ном.

У ХVII ст. римські католицькі місіонери представили систему письма в’єтнамською мовою на латинській основі, куокнги (Quốc Ngữ) (державна мова), яка з тих пір і використовується. До початку ХХ ст. система письма куокнги використовувалася паралельно з тьи-ном. У наш час використовується лише куокнги.

В’єтнамський алфавіт і фонетична транскрипція

В’єтнамський алфавіт

Примітка

  • Літери “F”, “J”, “W” і “Z” не є частиною в’єтнамського алфавіту, але використовуються в іноземних запозичених словах. “W” (vê-đúp)” іноді використовується замість “Ư” у скороченнях. У неофіційному листуванні “W”, “F”, і “J” іноді використовуються як скорочення для “QU”, “PH” і “GI” відповідно.
  • Диграф “GH” і триграф “NGH”, в основному, заміняють “G” і “NG” перед “I”, щоб не переплутати з диграфом “GI”. З історичних причин, вони також використовуються перед “E” або “Ê”.
  • G = [ʒ] перед i, ê, і e, [ɣ] в іншій позиції
  • D і GI = [z] у північних діалектах (включаючи ханойський діалект), і [j] у центральних, південних і сайгонських діалектах
  • V вимовляється як [v] у північних діалектах, і [j] у південних діалектах
  • R = [ʐ, ɹ] у південних діалектах

В’єтнамська мова належить до тонових мов і нараховує 6 тонів, які позначаються у такий спосіб:

Тони В’єтнамської мови

Тони:

1. рівний = привид
2. високий висхідний = щока
3. нисхідний = але
4. висхідно-нисхідний = могила
5. нисхідно-висхідний= кінь
6. різко нисхідний = рисовий паросток