Карачаєво-балкарська мова ( Къарачай-Малкъар тил / Таулу тил) – це одна з тюркських мов, якою розмовляє близько 240 000 людей, переважно в Кабардино-Балкарії в Росії, а також у Казахстані, Киргизстані, Вірменії, Узбекистані та Азербайджані.
Назва мови походить від слова «болгар» або «булгар», і саме від предків балкарців Болгарія одержала свою назву.
В основі сучасної карачаєво-балкарської літературної мови лежить карачаєво-баксано-чегемський діалект.
Кириличний алфавіт для карачаєво-балкарської мови
Примітки
- е = /je/ ( на початку слова), е = /jo/, х = /x/, ю = /ju/ і я = /ja/ у російські запозичених словах
- На початку слова /æ/ пишеться э або а, наприклад эмир = амир /æmir/
- ж = /dʒ/ у кабардино-балкарському діалекті, /ʒ/ у карачаєво-черкеському діалекті
- ў іноді пишеться як в, наприклад таўуш > таууш
- в, ц, щ, ъ і ь використовуються лише в російських запозичених словах
Латинський алфавіт для карачаєво-балкарської мови (неофіційний)
