До IV ст. н.е. у японської мови (日本語 / Nihongo) не було власної системи письма. Протягом V ст. почали вводити і адаптувати китайське письмо у комбінації з багатьма іншими аспектами китайської культури, і можливо, це запозичення відбувалося через Корею. Проте, японці знали про існування китайського письма приблизно з I ст. н.е. з ієрогліфів на ввезених китайських товарах.
Спочатку японці використовували класичне китайське письмо або гібридний японсько-китайський стиль письма. Як приклад гібридного стилю можна назвати «Кодзікі» (Записи про діяння древності), що датуються 712 р. н.е. Потім почали використовувати китайські ієрогліфи для письма японською мовою в стилі маньогана (у перекладі – «Збірка десяти тисяч листків»), у якому японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами.
Згодом з’явилася система письма, у якій китайські ієрогліфи використовувалися для запису слів, запозичених з китайської мови, або ж японських слів з аналогічним або схожим значенням. Також китайські ієрогліфи використовувалися через свої фонетичні якості для запису граматичних елементів. Ці ієрогліфи спростили, і в результаті, з’явилося дві форми письма, хірагана і катакана.
Японська література досягла високого рівня розвитку протягом XI ст. завдяки Гендзі-Моногатарі («Повість про Гендзі»), автором якої була Мурасакі Сікібу. Багато інших творів японської літератури також були написані жінками.
Сучасна японська мова в писемній формі поєднує в собі хірагану і катакану, а також кандзі. Сучасні японські тексти можуть також включати ромадзі (латинські букви) – стандартну систему транслітерації японської мови за допомогою латинського алфавіту, емодзі (англійська форма), у якій слова іноземного походження записуються як в оригіналі, з використанням різних символів, відомих під назвою кіго.
Особливості:
- Тип системи письма: змішана (складова абетка кана (форми катакана і хірагана) + семантико-фонетичні ієрогліфи кандзі)
- Напрямок письма: з права наліво вертикальними стовпцями або зліва направо горизонтальними рядками. Горизонтальний напрямок письма вперше почали використовувати в епоху Мейдзі (1868-1912) у західних словниках японської мови. У наш час використовуються обидва варіанти
- Японська абетка використовувалася для письма японською мовою (日本語). Видозмінений варіант катакани також застосовувався для письма айнською мовою