Естонська мова

Естонська мова (самоназва — eesti keel) належить до фіно-угорських мов, є близькою до фінської мови і нараховує близько 1,1 млн. носіїв в Естонії. Основною відмінністю між цими мовами є те, що фінська мова містить багато запозичень зі шведської мови, а в естонській мові переважають німецькі запозичення, а також слова російського, латинського, грецького та англійського походження. Естонську і фінську мови можна назвати у значній мірі взаємно зрозумілими.

Діалекти естонської мови діляться на дві групи: північну і південну. Північні діалекти стосуються міста Таллінн, а південні діалекти асоціюються з містом Тарту. В основі стандартної естонської мови лежать північні діалекти. Південні діалекти іноді вважаються самостійними мовами.

Естонська мова була державною мовою Естонії з 1919 р. по 1945 р. У період існування Радянського Союзу естонська мова була визнана офіційною мовою разом із російською мовою, і більшість естонців стали двомовними. Не естонці повинні були вивчати естонську мову у школах, але більшість вважали вивчення мови непотрібним. В 1989 р., після розпаду Радянського Союзу, естонська мова знову отримала статус державної мови, а від російської мови відмовилися.

Найбільш ранніми прикладами письмової естонської мови є імена, слова і фрази із хронік початку XIII ст. Більш об’ємні тексти, які дійшли до наших днів, датуються XVI ст. Перший підручник естонською мовою з’явився у 1637 р. Фердинанд Йоганн Відеман опублікував естонсько-німецький словник у 1869 р., а описову граматику естонської мови – у 1875 р. Естонська література почала активно розвиватися з початку XIX ст., а пік її розвитку припадає на початок XX ст.

Коли естонська мова почала вперше з’являтися у писемній формі, стандартного алфавіту ще не існувало. Люди використовували імпровізовану орфографію на основі латині і середньонижньонімецької мови. В XVII ст. Бенгт Готфрід Форселіус і Йоганн Горнунг створили орфографію естонської мови на основі німецької орфографії. Пізніше її замінила так звана «нова орфографія» на фінській основі, створена Едуардом Ааренсом у другій половині XIX ст., яка стала фундаментом сучасної орфографії.

Естонський алфавіт

Естонський алфавіт створювався на основі німецького алфавіту. На початку XX століття літера W замінена літерою V і були введені Š і Ž із чеського алфавіту.