Аварська мова (або ma’arul mats) (магIарул мацI) належить до північно-східної групи кавказьких мов і нараховує близько 601 000 носіїв, що проживають переважно в Республіці Дагестан (у складі Російської Федерації) і в Закатальскому районі Азербайджану. Крім того, невелика кількість носіїв аварської мови зустрічається в Чеченській Республіці і Республіці Калмикія (у складі Російської Федерації), а також у Грузії, Казахстані, Йорданії і Туреччини.
Існує чотири основні діалекти аварської мови: хунзахський, анцухський, чародинський і гидський діалекти. Хунзахський діалект, або болмацi, виступає в ролі лінгва-франка між носіями аварської мови, а крім цього, є основою літературної аварської мови.
З XV ст. для письма аварською мовою використовувався древньогрузинський алфавіт, з XVII ст. до початку XX ст. – арабський алфавіт, у період 1928-1938 рр. – латинський алфавіт. Після цього загальноприйнятим став кириличний алфавіт.
Алфавіт аварської мови і вимова
