Арабська мова

Арабська мова (араб. اللغة العربية) належить до семітських мов і нараховує близько 221 мільйона носіїв, що проживають в Афганістані, Алжирі, Бахрейні, Чаді, Кіпрі, Джібуті, Єгипті, Еритреї, Ірані, Іраку, Ізраїлі, Йорданії, Кенії, Кувейті, Лівані, Лівії, Малі, Мавританії, Марокко, Нігері, Омані, Палестинських територіях, Катарі, Саудівській Аравії, Сомалі, Судані, Сирії, Таджикистані, Танзанії, Тунісі, Туреччині, ОАЕ, Узбекистані та Ємені.

Існує більше 30 різновидів розмовної арабської мови, серед яких:

  • Єгипетська арабська, якою розмовляє близько 50 мільйонів людей у Єгипті. Завдяки популярності фільмів і ТВ-Шоу єгипетського виробництва цей діалект, мабуть, є найпоширенішим
  • Алжирська арабська, якою розмовляє близько 22 мільйонів людей в Алжирі.
  • Марокканська арабська, якою розмовляє близько 20 мільйонів людей в Марокко.
  • Суданська арабська, якою розмовляє близько 19 мільйонів людей в Судані.
  • Саїдський діалект, на якому розмовляє близько 19 мільйонів людей в Єгипті.
  • Північнолевантійський діалект, на якому розмовляє близько 15 мільйонів людей у Лівані і Сирії
  • Месопотамський діалект, на якому розмовляє близько 14 мільйонів людей в Іраку, Ірані і Сирії
  • Діалект нажді, на якому розмовляє близько 10 мільйонів людей у Саудівській Аравії, Іраку, Йорданії і Сирії

Арабське письмо

Арабське письмо виникло на основі набатейського арамейського письма. Арабське письмо використовувалося з IV ст. н.е., але найбільш ранній документ – напис арабською, сірійською і грецькою мовами – датується 512 р. н.е. В арамейській мові менше приголосних, ніж в арабській мові, тому в VII ст. з’явилися нові арабські літери шляхом додавання крапок до вже існуючих літер щоб уникнути неоднозначного тлумачення. Потім були введені діакритичні знаки для позначення коротких голосних, але звичайно вони використовуються лише для того, щоб без помилок читати вголос Коран.

Існує два різновиди письмової арабської мови:

  1. Класична арабська мова – мова Корану і класичної літератури. Вона відрізняється від сучасної стандартної арабської мови за стилем і словниковим складом, які до деякої міри є архаїчними. Вважається, що всі мусульмани повинні читати Коран мовою оригіналу, але багато хто з них читає переклад для того, щоб розуміти текст.
  2. Сучасна стандартна арабська мова – універсальна мова арабомовного світу, яку розуміють усі носії арабської мови. Це мова, яка переважно використовується для оформлення письмових матеріалів, проведення офіційних лекцій, ТВ-Шоу і т. д.

Крім того, у кожної арабомовної країни або регіону є власний різновид розмовної арабської мови. Такі розмовні варіанти арабської мови частково з’являються в писемній формі в поезії, мультфільмах і коміксах, п’єсах і особистій переписці. Існують також переклади Біблії на більшість розмовних варіантів арабської мови.

Для письма арабською мовою використовувався також єврейський, сірійський і латинський алфавіт.

Особливості арабського письма

  • Тип писемності: абджад.
  • Напрямок письма: слова пишуться горизонтально з права наліво, цифри – зліва направо.
  • Кількість літер: 28 (арабських) – деякі додаткові літери використовуються в арабській мові при написанні географічних назв або іноземних слів, що містять звуки, які відсутні в стандартній арабській мові (такі як /p/ або /g/).
  • Арабське письмо використовувалося в наступних мовах: арабська, азербайджанська, боснійська, дарі, хауса, кабільскай, конкані, кашмірі, казахська, курдська, киргизька, малайська, мандекан, моріскі, пушту, перська мова/фарсі, панджабі, раджастхані, шабакі, синдхі, сірайкі, татарська, таусуг, турецька, урду, уйгурська.
  • Більшість літер міняють свою форму залежно від позиції в слові (на початку, всередині, кінці слова) або якщо вони стоять окремо.
  • Літери, які можуть писатися разом, завжди пишуться разом, як на письмі, так і в друкованих матеріалах арабською мовою. Єдине виключення із цього правила – кросворди і вивіски з вертикальними написами
  • Довгі голосні /a:/, /i:/ і /u:/ представлені літерами ‘alif, yā’ і wāw відповідно
  • Діакритичні знаки для голосних, які використовуються для позначення коротких голосних, та інші спеціальні символи використовуються лише в Корані. Менш послідовно вони можуть зустрічатися також у релігійних текстах, у класичній поезії, у книгах для дітей і людей, що вивчають арабську мову, а також іноді в складних текстах, щоб уникнути неоднозначного тлумачення. Іноді діакритичні знаки використовуються з декоративною метою в назвах книг, торговельних знаків, на фірмових бланках і т.д.

Арабська в’язь

Арабські приголосні

Арабські приголосні

Вищевказана транслітерація приголосних – це варіант транслітерації ISO 1984 року. Існують різні способи транслітерації арабської мови.

У таблиці демонструється те, як літери міняються в різних позиціях.

Зміна арабських літер

Арабські діакритичні голосні та інші символи

Арабські голосні

Арабські числівники і цифри

Ці цифри використовуються на письмі в арабській мові і пишуться зліва направо. В арабській мові вони відомі як «індійські цифри» (أرقام هندية arqa-m hindiyyah). Також термін «арабські цифри» використовується стосовно цифр 1, 2, 3 і т.д.

Арабські числівники

Перший набір цифр належить до сучасної стандартної арабської мови, другий – до єгипетського діалекту арабської мови, а третій – до марокканського діалекту арабської мови.