Арабська мова є однією з найпоширеніших мов у світі: нею розмовляють понад 400 мільйонів людей на Близькому Сході та в Північній Африці. Вона належить до семітської мовної сім’ї та має багату історію, що налічує понад тисячу років. Сьогодні сучасна літературна арабська мова використовується в засобах масової інформації, освіті та офіційному спілкуванні, тоді як регіональні діалекти різняться від країни до країни.
Унікальність арабської мови полягає в її писемності та звуковій системі. Мова пишеться справа наліво і має характерні літери та особливості вимови. Хоча спочатку вона може здаватися незвичною, арабська мова має чітку граматичну структуру, і завдяки постійній практиці учні можуть швидко розпізнавати закономірності та набувати впевненості.
Вивчення арабської мови також означає знайомство з надзвичайно впливовою культурою, літературою та історією. Від класичних текстів до сучасного спілкування, арабська мова залишається важливою глобальною мовою в бізнесі, подорожах та міжнародних відносинах.
Про арабську мову
Арабська мова (араб. اللغة العربية) належить до семітських мов і нараховує близько 221 мільйона носіїв, що проживають в Афганістані, Алжирі, Бахрейні, Чаді, Кіпрі, Джібуті, Єгипті, Еритреї, Ірані, Іраку, Ізраїлі, Йорданії, Кенії, Кувейті, Лівані, Лівії, Малі, Мавританії, Марокко, Нігері, Омані, Палестинських територіях, Катарі, Саудівській Аравії, Сомалі, Судані, Сирії, Таджикистані, Танзанії, Тунісі, Туреччині, ОАЕ, Узбекистані та Ємені.
Існує більше 30 різновидів розмовної арабської мови, серед яких:
- Єгипетська арабська, якою розмовляє близько 50 мільйонів людей у Єгипті. Завдяки популярності фільмів і ТВ-шоу єгипетського виробництва цей діалект, мабуть, є найпоширенішим
- Алжирська арабська, якою розмовляє близько 22 мільйонів людей в Алжирі
- Марокканська арабська, якою розмовляє близько 20 мільйонів людей в Марокко
- Суданська арабська, якою розмовляє близько 19 мільйонів людей в Судані
- Саїдський діалект, на якому розмовляє близько 19 мільйонів людей в Єгипті
- Північнолевантійський діалект, на якому розмовляє близько 15 мільйонів людей у Лівані і Сирії
- Месопотамський діалект, на якому розмовляє близько 14 мільйонів людей в Іраку, Ірані і Сирії
- Діалект нажді, на якому розмовляє близько 10 мільйонів людей у Саудівській Аравії, Іраку, Йорданії і Сирії
Арабське письмо
Арабське письмо виникло на основі набатейського арамейського письма. Арабське письмо використовувалося з IV ст. н.е., але найбільш ранній документ – напис арабською, сірійською і грецькою мовами – датується 512 р. н.е. В арамейській мові менше приголосних, ніж в арабській мові, тому в VII ст. з’явилися нові арабські літери шляхом додавання крапок до вже існуючих літер, щоб уникнути неоднозначного тлумачення. Потім були введені діакритичні знаки для позначення коротких голосних, але зазвичай вони використовуються лише для того, щоб без помилок читати вголос Коран.
Існує два різновиди письмової арабської мови:
- Класична арабська мова – мова Корану і класичної літератури. Вона відрізняється від сучасної стандартної арабської мови за стилем і словниковим складом, які до певної міри є архаїчними. Вважається, що всі мусульмани повинні читати Коран мовою оригіналу, але багато хто з них читає переклад для кращого розуміння тексту.
- Сучасна стандартна арабська мова – універсальна мова арабомовного світу, яку розуміють усі носії арабської мови. Це мова, яка переважно використовується для оформлення письмових матеріалів, проведення офіційних лекцій, ТВ-шоу тощо.
Крім того, у кожної арабомовної країни або регіону є власний різновид розмовної арабської мови. Такі варіанти частково з’являються в письмовій формі в поезії, мультфільмах і коміксах, п’єсах і особистій переписці. Існують також переклади Біблії на більшість розмовних варіантів арабської мови.
Для письма арабською мовою використовувався також єврейський, сірійський і латинський алфавіт.
Особливості арабського письма
- Тип писемності: абджад
- Напрямок письма: слова пишуться горизонтально справа наліво, цифри – зліва направо
- Кількість літер: 28 (арабських). Деякі додаткові літери використовуються для передачі звуків /p/ або /g/ у запозиченнях
- Арабське письмо використовувалося в багатьох мовах, зокрема: арабська, перська (фарсі), урду, курдська, пушту, уйгурська та інші
- Більшість літер змінюють форму залежно від позиції в слові (початок, середина, кінець або окремо)
- Літери, які можуть з’єднуватися, зазвичай пишуться разом; винятки трапляються у кросвордах і вертикальних написах
- Довгі голосні /aː/, /iː/ і /uː/ передаються літерами ’alif, yā’ і wāw
- Діакритичні знаки для коротких голосних переважно використовуються в Корані, релігійних текстах, дитячих книгах та навчальних матеріалах