Кириличний алфавіт (Кирилиця)

Походження

Кириличний алфавіт одержав свою назву завдяки св. Кирилу, посланникові з Візантії. Він був створений приблизно у Х столітті, імовірно св. Климентом Охрідським, для письма старослов’янською мовою. Існуючий кириличний алфавіт сформувався у 1708 р., під час правління Петра Великого. У результаті реформи 1917-1918 рр. чотири літери виключили з алфавіту.

Кириличний алфавіт використовується більше ніж 50 різними мовами, в основному, у Росії, Центральній Азії і Східній Європі. У багатьох випадках використовують додаткові літери, частина з яких – видозмінені літери кирилиці, а інші – запозичення із грецького і латинського алфавітів.

Еволюція Кириличного алфавіту

Версія Кириличного алфавіту у 10 столітті, яка використовувалася для написання прадавньої церковнослов’янської мови

Кирилиця 10 століття

Версія Кириличного алфавіту від 1708 року

Кирилиця 1708

Літери синього кольору вийшли із вживання до 1800 року. Літери червоного кольору були виключені реформою 1918 року.

Версія Кириличного алфавіту від 1918 року

Кирилиця 1918

Кириличний алфавіт був адаптований для письма більш ніж 50 мовами, переважно в Росії, Центральній Азії і Східній Європі. У багатьох випадках використовуються додаткові літери, деякі з них є адаптованими стандартними кириличними літерами, а інші взяті з грецького і латинського алфавітів.

Мови, які використовують кириличний алфавіт

Абазинська, абхазька, аварська, агульська, адигейська, азербайджанська, алтайська, андаська, арчинська, ассірійська / новоассірійська, ахвахська, багвалинська, балкарська, бацбаська, башкирська, білоруська, ботлихська, будуська, болгарська, бурятська, ваханська, водська, гагаузька, гинухська, годоберинська, гірсько-єврейська (джухурі), гунзибська, даргинська, дунганська, єнецька, західноруська, інгуська, ітельменська, кабардинська, казахська, калмицька, караїмська, каракалпацька, каратинська, кетська, кільдинська саамська, киргизька, комі, коряцька, кризька, кримсько-татарська, кримчакська, кубачинська, кумикська, курдська, лакська, лезгинська, македонська, мансійська, марійська, мокшанська, молдавська, монгольська, нанайська, нганасанська, ненецька, нивхська, ногайська, орокська, орочська, осетинська, російська, рутульська, селькупська, сербська, табасаранська, таджицька, талишська, татарська, татська, тиндинська, тофаларська, тувинська, туркменська, убихська, удинська, удмуртська, узбецька, уйгурська, українська, ульчська, урумська, хакаська, хантийська, хваршинська, хіналугська, цахурська, цезська, церковнослов’янська, чамалинська, чорногорська, чеченська, чуваська, чукотська, шорська, шугнанська, евенкійська, евенська, ерзянська, юкагирська, юпік, ягнобська, якутська

scroll to top