Лінгвістична енциклопедія

Бугійське письмо (лонтара)

Бугійське письмо (лонтара) походить від давньоіндійського письма брахми. Назва «лонтара» (lontara) виникло на основі малайського слова зі значенням «пальмірова пальма» (lontar), листи якої стали традиційним матеріалом для рукописів в Індії, Південно-Східній Азії та Індонезії.

Особливості

  • Тип системи письма: силабічний алфавіт / альфасиллабарій (абугіда)
  • Напрямок письма: зліва направо, горизонтально
  • Як і в інших силабічних алфавітах на основі брахми, тут у кожної приголосної є інгерентна голосна [a], а інші голосні позначаються додаванням діакритичних знаків над або під приголосною.

Як відомо:

Бугійска, макасарська, мандарська та інші австронезійські мови поширені на індонезійському острові Сулавесі.

Бугійське та макасарське письмо раніше використовувалися при складанні законів, угод, карт і т.д. бугійською мовою, але в наш час застосовуються лише під час церемоній одруження. Макасарське письмо дотепер часто використовується для письма на макасарській мові (Basa Mangkasara’), хоча офіційна перевага віддається латинському алфавіту.

Письмо лонтара для бугійської мови

Приголосні

Лонтара приголосні

Голосні

Лонтара голосні




Читайте також:

Linguapedia

Linguapedia