Лінгвістична енциклопедія

Діти народжуються з базовими знаннями мов

мова дітей На сьогоднішній день мовою есперанто розмовляє близько двох мільйонів людей в усьому світі. З XIX ст. утопічні уявлення Людовіка Заменгофа про загальноприйняту міжнародну мову, всупереч його надіям, так і не змогли завоювати популярність.

Заменгоф був би радий довідатися, що сучасні вчені впевнені у тому, що усі ми розділяємо ті ж самі мовні риси, і навіть можуть пояснити причини такого явища.

Враховуючи, що різні мови значно відрізняються за своїм звучанням, повірити в це може бути складно.

Для більшості людей китайська мова далека за своїм звучанням від англійської мови, а англійська мова – у прямому і переносному значенні, перебуває в декількох континентах від койсанських мов, розповсюджених на півдні Африки, у яких клікси (звуки, що клацають) заміняють деякі приголосні.

Однак, згідно з результатами останніх досліджень, припускається, що у всіх мовах світу з’явилися схожі за звучанням слова у зв’язку з тим, що людський мозок «запрограмований» на краще сприйняття окремих звукових комбінацій.

Усі мови зв’язані між собою певними лінгвістичними аспектами. У зв’язку з цим, виникає питання, що сильніше – «природа» чи «наука»?

Остання публікація в журналі Національної академії наук США (Proceedings of the National Academy of Sciences) прояснює це питання, пояснюючи унікальну здатність людини до засвоєння мови.

Фактично, ми народжуємося з базовим знанням мови і вродженим біологічним інстинктом до звукових моделей, так само як птах і його спів.

Мовна програма, закладена в мозку дітей

Не існує двох однакових мов. Проте, деякі мови мають загальні риси. Ці особливості можуть з’являтися на основі мовних установок, що діють у людському мозку.

Таким чином, виникає два питання: чи народжуються діти з розумінням того, як повинні звучати слова? І чи схильні діти вважати деякі комбінації звуків більш характерними для словотвору в порівнянні з іншими?

Професор Північно-Східного університету в Бостоні Айріс Берент заявив: «Згідно з результатами цього дослідження, звукові моделі мов є продуктом вродженого біологічного інстинкту, що дуже нагадує феномен співу птахів». Професор Берент став співавтором наукової публікації разом із групою дослідників з міжнародного наукового інституту СІССА (International School of Advanced Studies) під керівництвом Жака Мелера.

Чому деякі звуки в словах здадуться «правильними»?

Подумайте, наприклад, про звукосполучення, які зустрічаються на початку слова.

У багатьох мовах можна знайти слова, що починаються на бл- (наприклад, італ. blando, англ. blink, ісп. blusa).

Але тільки в деяких мовах існують слова, що починаються на лб-. До них надежить російська мова (наприклад, лоб у давальному відмінку має форму лбу). Проте, навіть у російській мові такі слова зустрічаються нечасто і їх кількість набагато менша, ніж слів, що починаються на бл-.

Лінгвісти припускають, що це пов’язано з тим, що людський мозок має схильність до кращого сприйняття складу бла в порівнянні зі складом лба.

Згідно з результатами більш ранніх досліджень Берента, дорослі люди демонструють таку схильність, навіть якщо в їхній рідній мові немає слів, що містять звукосполучення бла або чола.

Звідки ж з’являються такі знання? Чи спричинено це якоюсь загальнолюдською вродженою лінгвістичною установкою чи з’являється внаслідок практичного досвіду дорослих людей, заснованого на сприйнятті і відтворенні своєї рідної мови. Знову ж таки, природа проти науки.

Реакція людського мозку на певні слова

Низка питань підштовхнула вчених до дослідження того, як маленькі діти сприймають різні типи слів.

Дослідники проаналізували реакції мозку новонароджених дітей в Італії при прослуховуванні слів з «правильною» і «неправильною» комбінацією звуків, які були описані вище (наприклад, слова blif і lbif).

Це дослідження проводилося за допомогою спектроскопії в близькій інфрачервоній області, що представляє безшумний і безопераційний метод, який дозволяє визначити насиченість тканин мозку киснем протягом певного часу.

Група дослідників виявила, що немовлята, так само як і дорослі люди, по-різному реагують на «правильні» і «неправильні» слова – незважаючи на те, що не навчилися ще не лише говорити, але навіть белькотати. Проте, згідно з результатами цього дослідження, у них є розуміння того, як повинні звучати слова, так само як у дорослих.

Отже, люди народжуються з базовими, основними знаннями звукової структури мов.

Складно припустити, як звучали б різні мови, якби людям не пощастило володіти цими загальними знаннями.

Таким чином, з упевненістю можна сказати, що діти відразу ж після народження готові до розпізнавання звукових моделей слів, незалежно від мовного середовища, у якому вони будуть виховуватися.



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Linguapedia

Linguapedia