Комп’ютерна томографія ы нейробіологія допомагають ученим зрозуміти, які процеси відбуваються в мозку при вивченні іноземної мови
Вивчення іноземної мови може збільшити розмір вашого мозку. До такого висновку дійшли шведські вчені після використання комп’ютерної томографії головного мозку з метою моніторингу процесів, які відбуваються в мозку при вивченні іноземної мови. Це дослідження є частиною зростаючого числа досліджень, що використовують технології нейровізуалізації для кращого розуміння когнітивних переваг при вивченні іноземної мови. У цей час магнітно-резонансна томографія (МРТ) і електрофізіологічні методи дослідження, серед інших, можуть розповісти не лише про необхідність операції на колінному суглобі або порушеннях серцевого ритму, але й розкрити процеси, що відбуваються у нашому мозку при сприйнятті, розумінні і відтворенні іноземної мови.
Дослідження шведських учених на підставі результатів МРТ показало, що вивчення іноземної мови приводить до видимих змін мозку. Молоді військові новобранці, що мають здатності до вивчення мов, інтенсивно вивчали арабську, російську і дарі у той час, як контрольна група студентів теж проходила інтенсивний курс навчання, але не за фахом іноземних мов. Результати МРТ показали, що певні області головного мозку у студентів, що вивчають мови, збільшилися у розмірі, у той час як структура головного мозку в студентів контрольної групи залишилася незмінною. Також цікаво, що студенти, у яких збільшення відбулося в зоні гіппокампа і кори великих півкуль мозку, відповідальних за мовні здібності, відрізнялися більш розвиненими мовними навичками, ніж інші студенти, у яких зміни відбулися в проекційних зонах кори головного мозку.
Інакше кажучи, збільшені ділянки головного мозку прямо пов’язані з тим, наскільки легко студенти сприймали вивчення іноземної мови, а ріст мозку відрізняється залежно від успішності. Дослідники відзначили, що остаточно поки не зрозуміле значення цих змін, отриманих у результаті трьох місяців інтенсивного навчання, у довгостроковій перспективі, але можливість розвитку головного мозку звучить багатообіцяючим.
Крім того, результати МРТ можуть розповісти нам про те, які частини мозку активні при виконанні певного навчального завдання. Наприклад, ми можемо довідатися, чому носіям японської мови непросто розрізняти англійські звуки “r” і “l” (що, наприклад, ускладнює сприйняття слів “river” (ріка) і “liver” (печінка)). На відміну від англійської мови, у японській мові звуки “r” і “l” не існують окремо. Замість цього є мовна одиниця (фонема), яка поєднує в собі обидва звуки.
При сприйнятті англійських слів, що містять один із цих звуків, результати МРТ показують, що в носіїв японської мови активізується тільки одна ділянка мозку, у той час як у носіїв англійської мови активізуються дві різні ділянки, відповідальні за сприйняття двох різних звуків.
Носіям японської мови, щоб навчитися сприймати і відтворювати дві різні фонеми англійської мови, необхідно «перепрограмувати» свій мозок. Що можна зробити? Як можна вивчити ці відмінності?
Ранні лінгвістичні дослідження на основі досліджень мозку показали, що носії японської мови можуть навчитися сприймати і відтворювати два різні звуки “r” і “l” за допомогою програми, яка підкреслює різницю цих звуків, що дозволяє відрізнити їх один від одного. Після того, як ці звуки були змінені програмою, учасникам легше стало почути різницю між звуками. Після трьох 20-хвилинних занять (усього за 1 годину) добровольці навчилися успішно розрізняти ці звуки, навіть коли їх представили вже у формі звичайного мовлення.
Дослідження такого роду можуть згодом привести до вдосконалення використання технологій для вивчення іноземних мов. Наприклад, за допомогою апаратів УЗД дослідники артикуляційної фонетики можуть пояснити студентам механізм відтворення звуків, демонструючи візуальне зображення того, як мова, губи і щелепа повинні рухатися в комбінації з механізмом створення повітряного потоку і підйомом або опусканням м’якого піднебіння, щоб відтворити такі звуки.
Ян Уільсон, учений з Японії, представив кілька звітів з досліджень таких технологій, результати яких є надихаючими. Звичайно, дослідники не припускають, що ультразвукове обладнання може стати частиною звичайної навчальної аудиторії, але сучасні розробники програмного забезпечення вже міркують над впровадженням діагностичної візуалізації у новітні додатки, спрямовані на вивчення іноземних мов.
Кара Морган-Шортів, професор Іллінойського університету в Чикаго, використовує електрофізіологічні методи для дослідження внутрішніх механізмів мозку. Разом зі своїми колегами вона займається навчанням студентів штучній мові – міні-мові, створеній лінгвістами з метою дослідження можливості вивчення мови в контрольованих умовах.
При проведенні цього експерименту одна група учасників вивчала іноземну мову за допомогою граматичних правил, а навчання іншої групи проходило шляхом занурення у мовне середовище, – близьке тому, як ми вчимо свою рідну мову. Незважаючи на те, що навчання пройшли всі учасники, процеси, що відбуваються в мозку учасників, які поринули в мовне середовище, були найбільш близькі тим, які відбуваються в мозку носія мови. Цікаво, що через шість місяців, протягом яких вони не могли жодним чином контактувати із цією мовою вдома, через її штучність, ці студенти показали гарні результати при проведенні тестування, а процеси, що відбуваються в їхньому мозку, стали ще більше нагадувати процеси, характерні для носіїв мови.
У своєму наступному дослідженні Морган-Шортів і її колеги показали, що студенти, що проявляють особливі здатності до запам’ятовування послідовності і шаблонів, найкраще вивчили граматику за допомогою методу занурення. За словами Морган-Шортів, дослідження мозкових процесів показує не лише те, що дорослі можуть вивчити іноземну мову за допомогою методу занурення, подібно дітям, але й дає можливість підібрати індивідуальні оптимальні умови навчання.
Згодом дослідження на підставі результатів МРТ може допомогти нам адаптувати методи навчання під свої когнітивні здібності і визначити, який метод навчання для нас найбільш ефективний – традиційне навчання правилам, занурення в мовне середовище, або ж комбінація цих двох методів у певній послідовності.
Проте, це дослідження мало приємні новини. Ми знаємо, що люди, які вільно розмовляють кількома мовами, відрізняються кращою пам’яттю, когнітивною креативністю і гнучкістю мислення, ніж ті, хто володіє лише однією мовою. Канадські вчені на підставі своїх досліджень стверджують, що хвороба Альцгеймера і початок маразму в людей, що розмовляють кількома мовами, діагностують пізніше, ніж у тих, хто розмовляє однією мовою, а це значить, що знання іноземних мов може допомогти нам зберегти ясність розуму в похилому віці.
Ще більше надихає той факт, що білінгвізм має свої переваги, навіть якщо Ви приступаєте до вивчення іноземної мови не в дитячому віці. Дослідники Едінбургського університету підкреслюють, що «мільйони людей по усьому світу вивчають другу мову в більш пізньому віці: у школі, університеті, у зв’язку з роботою, імміграцією або реєстрацією шлюбу». Результати їх досліджень, у яких взяли участь 853 людини, чітко показують, що знання іноземної мови має свої переваги, незалежно від віку, у якому починається навчання.
Елісон Маккей, професор лінгвістики Джорджтаунського і Ланкастерського університету