Лінгвістична енциклопедія

Іменник у німецькій мові

Іменники (Substantive) у німецькій мові пишуться з великої літери і так само як і в українській мові розрізняють граматичні роди – чоловічий (Maskulinum), жіночий (Femininum) і середній (Neutrum). Рід іменників може не збігатися в українській і німецькій мовах, тому при вивченні іменників, необхідно запам’ятовувати їх разом з означеним артиклем, щоб не плутатися в родах.

m
Der Tisch (стіл)
Der Stuhl (стілець)
Der Schrank (шафа)
Der Mensch (людина)
Der Lehrer (вчитель)
f
Die Lampe (лампа)
Die Blume (квітка)
Die Straße (вулиця)
Die Übung (вправа)
Die Zeitung (газета)
n
Das Buch (книга)
Das Mädchen (дівчинка)
Das Zimmer (кімната)
Das Wort (слово)
Das Haus (будинок)

Відмінювання

У німецькій мові існує 3 типи відмінювання іменників в однині: сильне відмінювання, слабке відмінювання і відмінювання іменників жіночого роду. Іменники відмінюються по відмінках: називний (Nominativ), родовий (Genetiv), давальний (Dativ) і знахідний (Akkusativ).

За сильним відмінюванням відмінюється більшість іменників чоловічого роду і усі середнього роду.

За слабким відмінюванням відмінюється невелика кількість іменників чоловічого роду.

Відмінювання іменників у множині для всіх трьох родів однакове.




Читайте також:

Linguapedia

Linguapedia