Мови

Румунська

Румунська мова (рум. limba română/român) належить до романських мов і нараховує близько 24 млн. носіїв у Румунії, Молдавії та Україні. У румунській мові зберігається ряд особливостей латинської мови, включаючи відмінки іменників, які вже давно були втрачені іншими романськими мовами. В румунській мові багато слів, запозичених зі слов’янських мов сусідніх країн, а також із французької, давньослов’янської, німецької, грецької і турецької мов.

Перші писемні пам’ятки румунської мови з’явилися у XVI ст. і представляють, переважно, релігійні тексти та інші документи. Найдавніший текст румунською мовою датується 1521 р. – це лист боярина Някшу з Кимпулунга градоначальникові Брашова. Лист написаний кирилицею, схожою на давньослов’янську, яка використовувалася у Валахії і Молдові до 1859 р.

З кінця XVI ст. для письма румунською мовою в Трансільванії використовувався варіант латинського алфавіту з угорськими особливостями. Наприкінці XVIII ст. була прийнята система правопису на основі італійської мови.

Кириличне письмо використовувалося в Молдавській РСР до 1989 р., коли його замінив румунський варіант латинського алфавіту.

Давньорумунський алфавіт

Цей варіант латинського алфавіту використовувався в період переходу від кириличного до латинського. У цей час він усе ще використовується, головним чином, у церковних текстах.

Давньорумунський алфавіт

Кириличний алфавіт румунської мови (1600-1860 рр.)

Кириличний алфавіт румунської мови



Примітки

Деякі літери мали особливу форму, яка використовувалася на початку слова:

Початкова формаѺѻЄєОу` оу`Оу ȢѨѩѤѥ
Звичайна формаОоЕеОУ ОуУ ȢІАІЕ

Літери Ѯ, Ψ, Ѳ та Ѵ використовувалися у грецьких запозиченнях.

Сучасний алфавіт румунської мови

A aĂ ă âB bC cD dE eF fG gH hI iÎ îJ jK k
aăâbecedeeefgehasiîca
L lM mN nO oP pR rS sȘ șT tȚ țU uV vX xZ z
elemenopeeresșîtețîuveicszet

Літери Q (chiu), W (dublu ve) і Y (i grec) використовуються, головним чином, в іноземних запозичених словах.

Фонетична транскрипція румунської мови

Голосні, дифтонги і трифтонги

румунські голосні

Приголосні

румунські приголосні

Примітки

  • c= [ ʧ ] перед i або e, але [ k ] у будь-якій іншій позиції
  • g= [ ʤ ] перед i або e, але [ g ] у будь-якій іншій позиції
  • ch= [ k ] перед i або e
  • gh= [ g ] перед i або e
  • i= [ i ̯] перед голосними, але [ i ] у будь-якій іншій позиції. Коли літера i стоїть наприкінці багатоскладового слова, вона не вимовляється, але пом’якшує попередню приголосну. Наприклад, vorbiţi (ви говорите) = [vorbitsʲ]. Виключення складають слова, які закінчуються приголосною + r + i, а також інфінітивні форми дієслів, напр. “a vorbi” (говорити).
    Для передачі повного звуку [ i ] наприкінці слова використовується диграф “ii”, напр. “copii” (діти) = [ kopi ].
    iii наприкінці слова вимовляється [ iji ], напр. “copiii” (ці діти) = [ kopiji ].
  • u= [ u̯ ] перед голосними, але [ u ] у будь-якій іншій позиції
  • k, q, w і y використовуються лише в запозичених словах

Читайте також