Лінгвістична енциклопедія

Урду

Урду (اردو) – це індоарійська мова, що нараховує близько 104 млн. носіїв, включаючи тих, хто використовує її як другу мову. Це офіційна мова Пакистану, яка є близькою і взаємно зрозумілою носіям хінді (гінді), незважаючи на те, що велика кількість слів урду була запозичена з перської та арабської мови, у той час як хінді, в основному, складається з лексики санскриту. Лінгвісти розглядають стандартні версії урду і хінді як різні функціональні стилі, що з’явилися на основі діалекту кхарі-болі, відомого також під назвою «хіндустані». У розмовному мовленні між урду і хінді спостерігається кілька значних відмінностей, але їх можна розглядати як різновиди однієї мови.

Мова урду використовується також в Афганістані, Бахрейні, Бангладеш, Ботсвані, Фіджі, Німеччині, Гайані, Індії, Малаві, Маврикію, Непалі, Норвегії, Омані, Катарі, Саудівській Аравії, Південній Африці, Таїланді, ОАЭ, Великобританії і Замбії.

Для письма мовою урду з XII ст. використовується різновид персько-арабського шрифту, як правило, почерк насталік. Назва «урду» з турецької мови перекладається як ‘іноземний’ або ‘орда’.

Консонантне письмо урду

Мова Урду

Літера nūn-e ğunnah вживається лише наприкінці слів і назалізує попередню голосну.

Числівники урду

числівники урду

За матеріалами сайту: http://omniglot.com/writing/urdu.htm



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Linguapedia

Linguapedia