Мова дінка (самоназва Thuɔŋjäŋ) належить до західнонілотської гілки ніло-сахарської мовної сім’ї. Ця мова використовується, переважно, у Судані і нараховує близько 2-3 млн. носіїв, що називають себе народом дінка (Jiëŋ). Існує п’ять основних діалектів: нгок, рік, туік/тві і бор, які тією чи іншою мірою взаємно зрозумілі. Рік вважається стандартним або переважним діалектом. Також носії мови дінка зустрічаються в Єгипті, Австралії, Канаді, Голландії, Великобританії і США.
Протягом XIX-XX ст. місіонерами був розроблений ряд способів письма мовою дінка з використанням латинського алфавіту. Вперше інформація про цю мову з’явилася у книзі І.Х. Міттеррутзнера «Die Dinka-Sprache in Central-Afrika», яка була опублікована у 1866 р. Сучасна орфографія на основі латинського алфавіту походить від письма, розробленого для південносуданських мов на конференції в Реджафі у 1928 р.
Алфавіт Дінка
Вимова мови дінка
Примітки:
— Голосні без діакритичних знаків можуть бути як чистими, так і скрипучими
— Довгота голосних звуків передається за допомогою подвоєння голосних літер, наприклад, aa, ee і т. д.