Мови

Литовська мова

Литовська мова (самоназва — lietùvių kalbà) належить до балтійської групи мов, є близькою до латиської і древньопруської мови, і нараховує близько 3,2 млн. носіїв у Литві. Носії литовської мови зустрічаються також у Польщі, США, Бразилії, Аргентині, Канаді, Великобританії та Уругваї.

У друкованому вигляді литовська мова вперше з’явилася у формі катехізису у 1547 р. Перший словник литовської мови був опублікований в XVII ст. В 1864-1904 рр. друкарство і викладання литовською мовою було заборонено – замість нього використовували російську, польську, білоруську мови або латинь. Після скасування цієї заборони в 1904 р. почалося відродження литовської літератури.

В 1918-1940 рр. Литва була незалежною державою, і в цей час було опубліковано більше 7 000 книг литовською мовою. У період існування Радянського Союзу (1940-1991 рр.) литовська література дотримувалася моделі соціалістичного реалізму, а експатріанти Литви писали переважно про литовську культуру і традиції. З 1991 р., після того як Литва знову здобула незалежність, з’явилося безліч публікацій литовською мовою, включаючи газети, журнали і науково-технічні роботи.

Литовська мова є державною мовою Литви і однією з офіційних мов Європейського союзу (ЄС). Крім того, вона була визнана мовою етнічної меншини у Польщі.

Литовський алфавіт

Сучасний алфавіт литовської мови базується на латинському і містить 32 літери, з яких — 23 літери латинського алфавіту (літери Q, W, X в алфавіт не входять).
A a Ą ą B b C c Č č D d E e Ę ę Ė ė F f G g H h I i Į į Y y J j K k L l M m N n O o P p R r S s Š š T t U u Ų ų Ū ū V v Z z Ž ž



Читайте также