Мови

Карачаєво-балкарська

Карачаєво-балкарська мова ( Къарачай-Малкъар тил / Таулу тил) – це одна з тюркських мов, якою розмовляє близько 240 000 людей, переважно в Кабардино-Балкарії в Росії, а також у Казахстані, Киргизстані, Вірменії, Узбекистані та Азербайджані.

Назва мови походить від слова «болгар» або «булгар», і саме від предків балкарців Болгарія одержала свою назву.

В основі сучасної карачаєво-балкарської літературної мови лежить карачаєво-баксано-чегемський діалект.

Кириличний алфавіт для карачаєво-балкарської мови

 Карачаєво-балкарська мова

Примітки

  • е = /je/ ( на початку слова), е = /jo/, х = /x/, ю = /ju/ і я = /ja/ у російські запозичених словах
  • На початку слова /æ/ пишеться э або а, наприклад эмир = амир /æmir/
  • ж = /dʒ/ у кабардино-балкарському діалекті, /ʒ/ у карачаєво-черкеському діалекті
  • ў іноді пишеться як в, наприклад таўуш > таууш
  • в, ц, щ, ъ і ь використовуються лише в російських запозичених словах

Латинський алфавіт для карачаєво-балкарської мови (неофіційний)

карачаєво-балкарський латинський

Читайте также