Ірландська

Ірландська мова (Gaeilge) – це кельтська мова, яка використовується, переважно, в Ірландії (Éire). Також носії ірландської мови зустрічаються у Великобританії (Ríocht Aontaithe), США (Stáit Aontaithe Mheiriceá), Канаді (Ceanada) і Австралії (an Astráil). Згідно з переписом населення 1996 року, 1.43 млн. чоловік в Ірландії стверджують, що знають ірландську мову, з них 353 000 людей – постійно розмовляють цією мовою. Основна частина носіїв ірландської мови проживає в гелтахтах (Gaeltachtaí) – районах, які розташовані переважно уздовж західного узбережжя Ірландії і нараховують 82 715 людей, з яких 76.3% розмовляють ірландською мовою.

Назви ірландської мови

Ірландська мова відома під наступними назвами: ірландська, гельска або ірландська гельска. Офіційна стандартна назва ірландською мовою – Gaeilge /’geɪlɪk/. До проведення реформи правопису в 1948 р. ця назва в письмовій формі виглядала у такий спосіб: Gaedhilge (північноірландською – Gaoidhealg, а древньоірландською – Goídelc).

Інші регіональні варіації назви в сучасних діалектах ірландської мови включають: Gaedhilic, Gaeilic, Gaeiligor Gaedhlag в Ольстері і північній частині Коннахта, і Gaedhealaing, Gaoluinn або Gaelainn в Мюнстері.

Зв’язки з іншими мовами

Ірландська мова належить до гойдельскої групи кельтських мов, відомих також пвд назвою «Q- кельтські мови». Ця мова є близькою до менської (Gaelg/Gailck) і шотландської (Gàidhlig) мов, які також представляють групу гойдельских мов. Існує певний ступінь взаємної зрозумілості між цими мовами, особливо між шотландською мовою, характерним для о. Айлей і історичної області Аргайл, ольстерским варіантом ірландської мови і менською мовою. Граматика і лексичний склад цих мов досить схожі між собою, але правопис і вимова відрізняються, особливо орфографія менської мови.

Ірландська мова перебуває у далекому спорідненні з валлійською (Cymraeg), корнською (Kernewek) і бретонською (Brezhoneg) мовами, які формують бритську групу кельтських мов, відомих також під назвою «P-кельтські мови». Усі кельтські мови схожі за своєю граматичною структурою, але мають лише незначну частину загальної лексики.

На прикладі фрази «Я живу в Ірландії» можна продемонструвати деякі відмінні і схожі риси кельтських мов:

  • Ірландська мова – Tá mé i mo chónaí i nÉirinn
  • Шотландська мова – Tha mi a’ fuireach ann an Éirinn
  • Менська мова – Ta mee cummal ayns Nerin
  • Валлійська мова – Dw i’n byw yn Iwerddon
  • Корнська мова – Trigys ov yn Iwerdhon
  • Бретонська мова – E Iwerzhon emaon o chom

Діалекти

Існує три основні діалекти ірландської мови: мюнстерський (An Mhumhain), коннахтський (Connachta) і ольстерський (Ulaidh). Мюнстерський діалект використовується, переважно, у графстві Керрі (Ciarraí) і поселенні Маскеррі (Múscraí) у західній частині графства Корк (Contae Chorcaí). Коннахтський діалект використовується, в основному, в області Коннемара (Conamara), Островах Аран (Oileáin Árann) і селі Турмакаді (Tuar Mhic Éadaigh) у графстві Мейо (Maigh Eo). Основний регіон використання ольстерського діалекту – Россес (na Rosa). Діалект, що використовується в ірландському селі Гуідор (Gaoth Dobhair), по суті, збігається з ольстерським діалектом.

Офіційний стандарт

Протягом 1960-х рр. була розроблена стандартизована форма ірландської мови, відома під назвою An Caighdeán Oifigiúil (Офіційний стандарт). Він поєднує в собі елементи трьох основних діалектів, а за основу фонетичної транскрипції взятий коннахтський діалект. Саме в такому варіанті ірландська мова викладається в більшості шкіл.

Занепад і відродження

У період XVII-ХХ ст. ірландська мова поступово витіснялася англійською мовою в більшій частині Ірландії. Голод і еміграція XIX-XX ст. привели до її подальшого занепаду. Проте, з появою Ірландської Республіки в 1922 р. ірландська мова одержала статус офіційної мови разом з англійський мовою, а уряд і державні служби стали, у теорії і на практиці, офіційно двомовними. Також були прийняті ірландські еквіваленти для назв політичних діячів і організацій, наприклад: Garda (поліція), Taoiseach (прем’єр-міністр), Dail (парламент).

З недавнього часу почалося відродження ірландської мови, в основі якого – випуск нових друкованих видань, радіо- і телепрограм, а також розвиток освіти ірландською мовою. Крім того, ірландська мова все більше використовується на незалежних радіостанціях Ірландії.

Стаття: Ірландська мова: мертва чи ще дихає?

Походження писемності в Ірландії

Вперше в писемній формі ірландська мова з’явилася в огамічних написах у період IV-VI ст. Коли Святий Патрик приніс в Ірландію християнство в V ст., ірландці почали писати латинською мовою, і в цей же час почала з’являтися література ірландською мовою, записана за допомогою латиниці. Набіги вікінгів в IX-X ст. привели до знищення багатьох рукописів, тому більшість рукописів, які збереглися до нашого часу, були створені вже в більш пізній період.

Огамічний алфавіт

Огамічний алфавіт

Огамічний алфавіт використовувався для письма девньоірландською, древньоваллійською і латинською мовами. Огамічні написи були знайдений у різних частинах Ірландії і Британських островів.

Ірландське унціальне письмо/гельске письмо

Ірландське унціальне письмо виникло від середньовічних рукописів як різновид латинського алфавіту. Донедавна унціал використовувався в ірландському друкарстві. Дотепер цей варіант письма можна зустріти на дорожніх покажчиках і вивісках по всій Ірландії.

Ірландське унціальне письмо

Сучасний алфавіт ірландської мови

У цей час для письма ірландською мовою звичайно використовується варіант латинського алфавіту, який нагадує алфавіт шотландської мови. Проте, реформа правопису в 1957 р. виключила з його складу деякі невимовні літери, які дотепер вживаються в шотландській мові.

A a B b C c D d E e F f G g H h I i
á é eif héis í
L l M m N n O o P p R r S s T t U u
eil eim ein ó ear eas ú

Літери j (jé), k (ká), q (cú), v (vé), w (wae), x (ex), y (yé) і z (zae) не вживаються в словах ірландської вимови, але зустрічаються в деяких словах, запозичених з англійської мови, наприклад: jab (job) і veain (van).

Фонетична транскрипція ірландської мови

Голосні

ірландські голосні

Дифтонги

ірландські дифтонги

Широкі приголосні

ірландські широкі приголосні

Вузькі приголосні

ірландські вузькі приголосні

Леніція

леніція

Екліпсис

Екліпсис

Примітки:

  • Леніція (séimhiú) – це фонетична зміна на початку слова, викликана попереднім словом (наприклад, прийменником). Леніція позначається додаванням h після початкової приголосної літери. Наприклад, ірландське слово bróg означає «черевик», [brok], але «мій черевик» перекладається як mo bhróg [mɔ vrok].
  • Екліпсис (urú) – це фонетична зміна, що з’являється після деяких слів, наприклад i, що означає «в». Екліпсис відображається додаванням додаткової приголосної літери перед початковою приголосною. Наприклад, «у Парижі» по-ірландськи перекладається як i bparis [ɪ bariʃ]. Необхідно запам’ятати, що при екліпсисі вимовляється лише перший приголосний звук
scroll to top