Лінгвістична енциклопедія

Індонезійська

Індонезійська мова (індон. Bahasa Indonesia) – це австронезійська мова, яка є стандартизованою формою малайської мови і розповсюджена в Індонезії. Близько 30 млн. чоловік використовують індонезійську мову у якості першої мови, а для 140 млн. чоловік ця мова є другою. У мовному відношенні Індонезія – багатонаціональний регіон, у якому індонезійська мова використовується у якості лінгва франка, незважаючи на те, що носіїв яванської мови тут навіть більше – близько 75 млн.

У період, коли Індонезія була голландською колонією, індонезійською мовою писали за допомогою латинського алфавіту, і це письмо характеризувалося рядом орфографічних особливостей голландської мови. Індонезійською мовою цей алфавіт називався ejaan lama (прадавнє письмо).

У 1930-х рр., у рамках руху за незалежність, індонезійську мову було стандартизовано, і термін Bahasa Indonesia був прийнятий у якості назви цієї мови.

У 1947 р. буквосполучення oe було змінено на u. Потім у 1972 р. президент Сухарто ввів ряд офіційних змін у системі правопису. Основні зміни містили в собі перетворення ch в kh, dj в j, j в y, nj в ny, sj в sy, і tj вc.

Алфавіт індонезійської мови

A a

B b

C c

D d

E e

F f

G g

H h

I i

J j

K k

L l

M m

a

be

ce

de

e

ef

ge

ha

i

je

ka

el

em

N n

O o

P p

Q q

R r

S s

T t

U u

V v

W w

X x

Y y

Z z

en

o

pe

ki

er

es

te

u

fe

we

eks

ye

zet

Фонетична транскрипція індонезійської мови (Cara Pengucapan)

Голосні і дифтонги

індонезійські голосні

Приголосні

індонезійські приголосні

Примітки:

  • Існує чотири диграфи: ng (eng), ny (nye), kh (kha) і sy (sya). Останні два зустрічаються винятково у словах арабського походження
  • Голосні e і o вимовляються як [ɛ] і [ɔ] у закритих останніх складах
  • ai і au вимовляються як [aɪ̯] і [aʊ̯] у фінальній позиції і як окремі голосні, [a. і [a.u], у будь-якому іншому місці
  • Літери q, v, x і z використовуються у словах, запозичених з Європи та Індії



Читайте також:

Linguapedia

Linguapedia