LINGUISTIC ENCYCLOPEDIA

Хорватська

Хорватська мова (хорв. Hrvatski) належить до південнослов’янських мов і налічує близько 5,5 млн. носіїв, переважно, у Хорватії, Боснії і Герцеговині, Воєводіні (автономний край Сербії) і сусідніх з ними країнах.

Найбільш ранні писемні пам’ятки хорватської мови належать до XI ст. і написані глаголицею. Найпрадавніша писемна пам’ятка, написана латиницею, датується 1345 р. Із часом у Хорватії на зміну глаголиці прийшов латинський алфавіт.

До середини XIX ст. стандартної орфографії хорватської мови не існувало, але на різних діалектах створювалася велика кількість літературних творів. У 1850 р. група сербо-хорватських письменників і лінгвістів прийняла рішення створити стандартну орфографію на основі широко розповсюдженого штокавського діалекту.

Хорватська мова містить велику кількість слів латинського і німецького походження. Багато нових хорватських слів виникають у результаті комбінації та адаптації уже існуючих слів.

Хорватська мова є спорідненою і взаємно зрозумілою по відношенню до сербської мови, боснійської мови і чорногорської мови.

Алфавіт хорватської мови з кириличними еквівалентами

алфавіт хорватської мови



Читайте також

Lingua Ukr

Lingua Ukr