Мови

Французька мова

Французька мова (франц. français) належить до романських мов і нараховує близько 338 млн. носіїв. Це третя найпоширеніша мова в Європі, після німецької та англійської мов, яка також використовується в окремих регіонах Африки, Північної Америки, Південної Америки, Азії та Океанії.

Французька мова має офіційний статус у Бельгії, Беніні, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камеруні, Канаді, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Кот-Д’Івуарі, Коморах, Демократичній Республіці Конго, Джібуті, Екваторіальній Гвінеї, Франції, Габоні, Гвінейській Республіці, Гаїті, Люксембурзі, Мадагаскарі, Малі, Монако, Нігері, Республіці Конго, Руанді, Сенегалі, Сейшельських Островах, Швейцарії, Того і Вануату.

Також носії французької мови зустрічаються в Алжирі, Камбоджі, Лаосі, Лівані, Марокко, Маврикію, Мавританії, Тунісі, В’єтнамі, Французькій Гвіані, Французькій Полінезії, Гваделупі, Гернсі, Джерсі, Мартинікі, Майотті, Новій Каледонії, Сен-Бартелемі, Сен-Мартені, Сен-П’єр і Мікелоні, Уолліс і Футуна та деяких регіонах США, зокрема – у штаті Луізіана.

Французька мова широко використовувалася у якості мови дипломатії з XVII ст. до середини ХХ ст., поки англійська мова не взяла цю роль на себе. Дотепер французька мова використовується багатьма міжнародними організаціями, такими як НАТО, ООН, інститути ЄС і ВТО.

Літературна французька мова

У письмовій формі французька мова вперше з’явилася у 842 р. у Страсбурзьких клятвах. До цього моменту мовою літератури в Європі вважалася латинська мова. Протягом X-XI ст. французька мова з’явилася в багатьох документах і релігійних творах, однак французька література почала свій розвиток лише з кінця XII ст. – початку XIII ст. Першим значним твором французької літератури стала «Пісня про Роланда» (Chanson de Roland), вперше опублікована приблизно в 1200 р.

Алфавіт французької мови (l’alphabet français)

Літера Назва Вимова (IPA)
A a /ɑ/
B /be/
C /se/
D /de/
E e /ə/
F effe /ɛf/
G /ʒe/
H ache /aʃ/
I i /i/
J ji /ʒi/
K ka /kɑ/
L elle /ɛl/
M emme /ɛm/
N enne /ɛn/
O o /o/
P /pe/
Q qu /ky/
R erre /ɛʁ/
S esse /ɛs/
T /te/
U u /y/
V /ve/
W double vé /dubləve/
X ixe /iks/
Y i grec /iɡʁɛk/
Z zède /zɛd/

Фонетична транскрипція французької мови

Голосні

французькі голосні

Приголосні

французькі приголосні

Примітки

  • ay = [ɛji] перед приголосною, [aj] у будь-якій іншій позиції
  • c = [s] перед i, e або y, але [k] у будь-якій іншій позиції
  • g = [ʒ] перед i, e або y, але [g] у будь-якій іншій позиції
  • i = [ i ̭] перед голосними, але [i] у будь-якій іншій позиції
  • ie = [i] наприкінці слова, [j̃ɛперед n, [je] у будь-який іншій позиції
  • ill = [j] після голосних: напр., travailler [tʁava’je]
  • m та n не вимовляються наприкінці слова, а попередні голосні назалізуються.
  • Наприкінці слова r, s, t, x та z не вимовляються, крім тих випадків, коли наступне слово починається з голосної, напр., vous êtes [vuz εt]
  • u = [ɥ] перед голосними, але [y] у будь-якій іншій позиції
  • x у фінальній позиції = [s~z~Ø]
  • k та w зустрічаються винятково в запозичених словах
  • y вживається, головним чином, у запозичених словах, а також у географічних назвах

Канадська французька мова

Нижче наведені деякі особливості, характерні для фонетичної транскрипції канадської французької мови

  • У всіх словах, крім запозичених слів, літера перед голосними i та u вимовляється [dzi] та [dzy], як у слові dimanche [dzimã:ʃ]. У комбінації з іншими голосними та у кластерах приголосних вимовляється /d/.
  • У всіх словах, крім запозичених слів, буква перед голосними i, u та y вимовляється [tsi], [tsy] та [tsi], як у слові tige [tsi:ʒ]. В інших позиціях вимовляється як звичайно.
  • Наявність ненапружених голосних [ʏ], [ɪ], [ʊ] (алофони напружених голосних /y/, /i/, /u/, однак не у всіх словах присутнє взаємозамінна вимова), наприклад, слово pile звичайно має лише одну вимову [pıl].
  • Ці пари фонем є алофонами:

канадська французька алофони

у фонеми [a] також є алофон /ͻ/

  • може мати наступні варіанти вимови /a/, /ɑ/, /we/, /wɛ/

(останні два варіанти характерні, в основному, для розмовної мови)

  • Наявність дифтонгів (вважається особливістю розмовного мовлення) з довгими голосними: напр., pâte вимовляється [pɑ:t(ə)] або ж [pɑʊt] у розмовному мовленні

Читайте также