Лінгвістична енциклопедія

Фінська

Фінська мова (фін. suomi) належить до прибалтійсько-фінських мов і налічує близько 5 млн. носіїв у Фінляндії, Швеції, Норвегії, Естонії, Канаді та Росії. Є спорідненою із естонською мовою.

У письмовій формі фінська мова почала з’являтися у XVI ст. Першим твором фінської літератури став переклад Нового Завіту під редакцією Мікаеля Агріколи, опублікований у 1548 р.

До 1809 р. Фінляндія входила до складу Швеції, тому офіційною мовою була шведська мова. З 1863 р. фінську мову можна було використовувати у державних установах разом із шведською мовою. З 1883 р. державних службовців зобов’язали використовувати фінську мову і видавати документи фінською мовою. У 1892 р. фінська мова стала офіційною мовою і одержала статус, наближений до шведської мови. Сьогодні Фінляндія офіційно є двомовною країною, у якій фінська і шведська мови мають офіційний статус.

Алфавіт фінської мови (suomen aakkoset)

фінський алфавіт

Фонетична транскрипція фінської мови

Голосні

фінські голосні

Дифтонги

фінські дифтонги

Приголосні

фінські приголосні

Примітки

  • Літери, виділені синім кольором, вживаються винятково у власних іменах і іноземних запозиченнях
  • Літера g з’являється у фінських словах у комбінації з N у формі ng [ŋ]
  • c = [k] перед a, o і u, а також [s] перед e, i, y, ä і ö
  • Наголос у словах завжди падає на перший склад
  • Голосні і приголосні можуть бути короткими (передаються на письмі однією літерою) і довгими (передаються на письмі двома літерами).
  • У фінській мові діє система гармонії голосних. Існує три типи голосних: голосні переднього ряду (ä, ö, y), голосні заднього ряду (a, o, u) і нейтральні голосні (e, i). Голосні переднього і заднього ряду не можуть бути в одному і тому ж слові. Нейтральні голосні можуть вживатися з кожним типом.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Linguapedia

Linguapedia