Мови

Білоруська

Білоруська мова (біл. Беларуская мова / Bielaruskaja mova) – це одна зі східнослов’янських мов, яка налічує близько 7,5 мільйонів носіїв у Білорусії. Білоруська мова тісно пов’язана з російською та українською мовами. Більшість білорусів є двомовними – розмовляють і білоруською, і російською мовою.

Країна, відома сьогодні під назвою Білорусія, була частиною Великого князівства Литовського з середини XIII ст. і до кінця XVIII ст. Архаїчна форма білоруської мови, відома як “старобілоруська мова”, була офіційною мовою Великого князівства Литовського, і спочатку на письмі використовувався кириличний алфавіт. У зв’язку з домінуванням у цьому регіоні Грецької православної церкви на письмову форму білоруської мови значно вплинула церковнослов’янська мова – мова православного богослужіння.

Протягом XVI ст. Реформація і Контрреформація привели до очищення церковнослов’янських елементів від літературних білоруських. Також у цей період почали з’являтися рукописні білоруські тексти з використанням латинського алфавіту (Lacinka). Перший відомий друкований текст білоруською мовою з використанням латинського алфавіту – «Witanie na Pierwszy Wiazd z Krolowca do Kadlubka Saskiego Wilenskiego» – єзуїтська, антилютеранська публікація, надрукована у Вільнюсі в 1642 р.

Російські завоювання 1654-1667 рр. привели до руйнування багатьох білоруських міст і загибелі близько половини населення, включаючи 80% міського населення. До 1710 р. старобілоруська мова була витиснута польською мовою, яка стала офіційною мовою в цьому регіоні. Проте, білоруська мова продовжувала з’являтися в писемній формі, хоча і обмежено.

Наприкінці XIX ст. стала з’являтися літературна форма білоруської мови, близька до сучасної. Знадобилось багато років, щоб прийти до єдиної стандартної системи правопису: деякі віддавали перевагу орфографії на основі польської мови, інші – орфографії на основі російської мови, треті застосовували орфографію на основі білоруської версії латинського алфавіту. Зрештою, прийшли до компромісного варіанту, який поєднує в собі елементи усіх цих систем. У цей же час білоруська мова стала використовувати на письмі також кириличний алфавіт.

Протягом ХХ ст. багато білоруських публікацій друкувалися з використанням і латинського, і кириличного алфавітів. Після захоплення радянською владою східної частини Білорусії в 1919-1920 рр., кириличний алфавіт став єдиним офіційно визнаним алфавітом. У той же час, у західній частині Білорусії латинський і кириличний алфавіти продовжували співіснувати, хоча після 1943 р. більшість друкованих матеріалів видавали кирилицею. Примітним виключенням були публікації білоруських емігрантів, які віддавали перевагу латинському алфавіту.

З тих пір як Білорусія оголосила про свою незалежність в 1991 р., додавалися зусилля для того, щоб відродити письмо із використанням латинського алфавіту. Проблема в тому, що неможливо розробити єдину систему правопису.

Також для письма білоруською мовою використовувався арабський алфавіт (білоруськими татарами) і єврейський алфавіт (білоруськими євреями).

Кириличний алфавіт для білоруської мови (Беларускі кірылічны альфабэт)

Білоруська Кирилиця

У дужках зазначена літера, яка була скасована радянською реформою 1933 р., але дотепер її іноді використовують.

Латинський алфавіт для білоруської мови (Biełaruskaja łacinskaja abeceda)

Білоруська латиниця

Також при написанні іноземних імен використовуються літери W і X.


Читайте также