Мови

Белуджійська

Белуджійська мова (балучі) (بلوچى) – це одна з північно-західних іранських мов, якою розмовляє близько семи тисяч людей. Більша частина носіїв белуджійської мови проживає у Пакистані, Ірані, Афганістані, але крім цього, вони зустрічаються в Індії, арабських країнах Перської затоки, Туркменістані та Східній Африці.

Вперше в письмовій формі мова балучі з’явилася протягом XIX ст. Спочатку для письма белуджійською мовою використовували латинський алфавіт і застосовували систему правопису, яка була розроблена британськими лінгвістами. Після проголошення незалежності в Пакистані в 1947 р., белуджійські вчені запозичили персидсько-арабський алфавіт для письма своєю мовою. В Афганістані для письма мовою балучі використовується варіант арабського письма на основі пушту.

У белуджійській мові, відомій також як балучі або балочі, існує два основні діалекти: східний і західний, останній з яких є основним діалектом і використовується в белуджійській літературі.

Алфавіт і вимова балучі

белуджійська мова


Читайте также