Айнійська мова (ئهﻳنوُ) належить до тюркських мов і нараховує близько 6 570 носіїв, які проживають у Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю, зокрема на кордоні пустелі Такла-Макан у Таримській впадині. З точки зору граматики айнійська мова нагадує уйгурську мову, а більша частина лексичного складу має іранське походження. Також ця мова відома під назвами айни, айну, ейни та абдал, і не має жодного відношення до айнської мови, розповсюдженої в Японії.
В основному, чоловіки ейну використовують айнійську мову як секретну мову, а з жінками і сторонніми розмовляють уйгурською мовою. Для письма айнійською мовою (хоча в писемній формі вона зустрічається рідко) використовується різновид уйгурського арабського алфавіту.
Арабський алфавіт для айнійскої мови
